Гуртом популяризуємо українське

Декілька років тому натрапила на цей ресурс, який не привернув особливої уваги, хоча він і пропагував українське: дубльовані фільми, музика. Я тоді подумала: “З часом стане комерційним, так само як інші. Тут появиться безліч непотрібної реклами”. На щастя, я помилялася. Цей ресурс унікальний не тільки тим, що він поки що єдиний з такою концепцією, а й тому що він на всі 100% відповідає своїй назві – його розвивали дійсно гуртом.

Команду цих людей називають активістами. Цікавим є те, що переважно вони знайомилися один з одним он-лайн. От наприклад, Василь Мартюк і Володимир Левчук вперше зустрілися лише восени 2012 року перед одним із інтерв’ю, хоча і працювали разом ще з 2008 р.
 

Василь розказує: “Доки не одружився, я сидів на сайті до ночі, інколи й до ранку, перекладав, заливав відео. У мене комп’ютер не вимикався”. Проте під час цих п’яти років був момент, коли чоловік майже не приділяв часу сайту. У 23-річному віці він став міським головою м. Зборів що на Тернопільщині і відповідно мав справи, які потребували його уваги значно більше. І лише після завершення свого терміну Василь знову почав активно брати участь в розвитку “Гуртом”. Якщо ж говорити про причини того, що він приділяє так багато часу волонтерському проекту, то в одному з інтерв’ю справжній українець пояснив це так: “Легального українського контенту просто немає. Скажімо, ми робили запис фільмів, серіалів з телебачення, щоб хоч якось їх зберегти. У 90-х телеканали економили на архівах – фільми на касетах переписували по декілька разів, через що переважна більшість озвучок того часу безслідно втрачена”.

Володимир же ж тільки недавно завершив університет. Свій шлях на “Гуртом” починав з ролі модератора розділу “Відео”. Хлопець розказує: “Спочатку витрачав на це 15 хвилин, потім – по декілька годин на день. Перевіряв релізи фільмів, підказував як їх оформлювати, пояснював новачкам, як користуватися ресурсом. Також модерував розділ, в якому відбувається обговорення”. Його так само надзвичайно хвилює проблема озвучки фільмів українською мовою, а також поступове зникнення деяких україномовних стрічок. В тому ж самому інтерв’ю, що й Василь, він говорить: “Найяскравіший приклад – це телесеріал “Роксолана”. Лише половина його серій існує українською мовою, інша половина – зникла, її показують виключно з російським дубляжем”.

Зараз на сайті зареєстровано понад 380 тисяч користувачів. І значна їх частина не просто дивиться, читає, завантажує контент, а й бере активну участь у розвитку “Гуртом”, пропонує нові ідеї, популяризує українське. Від дати створення ресурсу (7 січня 2007 року) сайт виріс від тільки розкрутки української музики, фільмів в інтернеті до самостійного дубляжу цих самих фільмів, а також оцифрування книг, перекладу комп’ютерних ігор.
 

“Гуртом” – це величезний ресурс, це торрент-толока, як їх ще називають, який об’єднує сотні тисяч однодумців, які люблять українське, хочуть популяризувати його і роблять це.

І насамкінець, варто згадати, мабуть, найважливішу людину у всій цій історії – того, хто створив цей сайт, того, хто запалив багатьох цією ідеєю. Адміністратором, засновником, власником цього інтернет ресурсу є користувач під псевдонімом Konfucius, який забезпечує технічну сторону сайту. Справжнє ім’я цієї людини… невідоме. Відомо лише, що він перебуває за кордоном, а от реальна особистість – залишиться секретом. Тож поки що можна лише задатися риторичним питанням: “Хто Ви, пане Konfucius?”