Гра гормонів: стосунки після закоханості

Стосунки – це партнерство, коли зникає ейфорія від закоханості. Людина закохується в ідеальний образ, який вона сама для себе створила. У цій ілюзії губиться справжня особистість зі своїми потребами, бажаннями, інтересами, звичками та недоліками.

Закоханість – хімія, гра гормонів, дія яких скороминуча.

Після протверезіння настає реальність, коли ми бачимо навпроти себе незнайомця або незнайомку. Та куди ж зникає кохання? Як далі будувати стосунки, якщо партнер виявився зовсім іншим?

Закоханість триває від року до трьох, це так званий романтичний період, коли партнери наділяють один одного тими рисами, характеристиками, яких їм самим не вистачає, або шукають конкретні якості в об’єкті закоханості на основі певних установок. Іноді такі установки переймаються в родині.

Наприклад, дівчина мала міцний емоційний зв’язок з батьком. Вона підсвідомо виділяє ті складові в поведінці батька, його ставленні до дружини, які потім у майбутньому шукатиме вже у своєму партнерові. Або ж навпаки, хлопець намагається відшукати дівчину за критеріями, які властиві його матері. Ситуації бувають різними. Кожний керується відмінними мотивами в стосунках.

У період «метеликів у животі» партнери зливаються в єдине ціле. Якщо людині чогось не вистачає у власному характері, партнер змінює її настрій, стиль поведінки, відчуття. Наприклад, він/вона не любить шумні кампанії, бо почуває себе не у своїй тарілці. І от людина знаходить ту або того, хто являється повною протилежністю. Вони сходяться і той порожній резервуар заповнюється. Наприклад, партнер дуже активний на підйом, авантюрний і мені це подобається. Це саме те, чого не вистачає моїй натурі.

Але час іде й настає момент, коли гормони любові – дофамін, серотонін, ендорфіни й навіть андреналін – повертаються у норму. Загальний гормональний фон нормалізується і стосунки переходять на інший етап-партнерства, що вимагає приймати партнера таким, яким він є, притиратися до реальної людини з купою вад. І на цій стадії важливо навчитися домовлятися, оскільки постійне напруження погіршує атмосферу взаємин.

Тоді стосунки, як розбите дзеркало розлітаються на сотню крихітних фрагментів і зібрати їх неможливо.

Щоб налагодити партнерські стосунки, необхідно проговорювати всі ті питання, які хвилюють, а не подавлювати у собі почуття, емоції. Партнер хоче сам кудись поїхати, то не треба ставити його/її перед вибором: якщо ти поїдеш без мене, це значить, що ти хочеш мене покинути. Ти втомився/втомилась від мене.

У ситуаціях, коли один із пари намагається достукатися, пояснити свої потреби, бажання, важливо почути ці слова. Не просто слухати, а чути-ось фундамент побудови надійних взаємин без напруження або залежності. Краще сказати: я хвилюватимуся, сумуватиму за тобою, але, якщо ти хочеш побути на самоті, зібрати до купи думки, просто відпочити, можеш поїхати.

Але будемо на зв’язку. І такий підхід необхідно застосовувати за інших умов, для вирішення різнорідних проблем. Обговорення своїх почуттів, задумів допомагають, коли стосунки переживають кризу.

Накопичувати в собі образи, негатив –  крок у безодню.

Під час притирання, розрізнення не варто далі надягати маску й вдавати з себе когось іншого. Ця стадія – основна складова стосунків. Коли проходить закоханість, все одно не треба себе стримувати від виявів усіх красок емоцій. Так партнери розгортають фантик, щоб подивитися на себе справжніх: що ж за людина там ховається. У цей період не бажано приймати якісь серйозні рішення, поки криза не мине. Тоді вже вимальовується чітке розуміння, чи стосунки життєспроможні або ж доведеться поставити жирну крапку.

Показ себе реального - це спосіб визначитися, чи підходять люди один для одного. Кожний з партнерів помічає, що йому не подобається, і якщо вони бачать майбутнє в стосунках, будуть готові поступово змінюватися. Тоді пара сідає за умовний стіл переговорів і домовляється, за якою системою цінностей, правил планують жити. У спільному житті не можна забувати, передусім, про повагу.