Гори ревнував до неба

Гори, гори, з небом любитися!
Де ви, гори? Де ти, небо?
Вже й при сонці не розходитися.
Тут між вами – не до степу.

Ой, туман, тумане, красень-злодій!
Гори ревнував до неба?
Мов рукою – нишком, без ілюзій 
пестив боки... Небу – тужба?

Небо, небо, сонце день приводить –
красень-злодій з ним уходить.
Гори, гори, з-поміж вас дорога
до мого сягне порога.

2017 © |Арт°°

Якщо ви помітили помилку чи неточність, виділіть фрагмент тексту та натисніть Ctrl+Enter.

 

Умови використання матеріалів сайту

Використання матеріалів можливе лише за умови активного гіперпосилання на UaModna ( див. Правила* ). Для генерації коду посилання натисніть на кнопку

Думки, позиції, уподобання та заклики, опубліковані на нашому сайті, є власністю авторів і можуть не співпадати з поглядами редакції uamodna.com