ГОЛОСИ

Голоси

Голоси, 

що у тиші завмирають

під сріблом снігу.

Голоси, що їх чути крізь лаву та навалу.

Голоси, що розставляють знаки оклику.

Голоси, такі сильні, 

але і їх смутком скувало.

Голоси людей — відчайдушних, відкритих -

забутих, 

У снах запроторених до небосхилу, 

голоси, пронизані золотим сонячним сяйвом, 

розніжені голоси

нечітких літер курсивом.

З усією логікою

відчайдушної сміливості, 

з усіма проханнями

повернутися до тиші, 

я пам`ятаю голоси

нескінченної мінливості.

Ці голоси на нашому просторі

найбучніші.

© Марина Чиянова.

Це посвята тим українцям, які нещодавно пішли з життя — Леонідові Каденюку (український космонавт, який ввійшов у світову історію), Олександру Александрову (ОНУ ім.І.І.Мечникова, засновник кафедри журналістики, вчений-медієвіст), а також жертвам теракту в Кабулі.

Нехай примножуються і сила, і пам`ять України, нехай вона й надалі розвивається стрімко, в своїй неповторній манері. Бережіть свої справи, імена та близьких людей.