Голодуючі на площі

Площа Конституції у Києві - особливо енергетичне місце. Тим більше у наш час. Її втаємничено-лісовий кордон вишиковує Маріїнський парк, який віднедавна перестав бути лише домівкою для романтиків, а набув зловісної репутації сховища нерозкритих злочинів проти тих, хто шукав тут притулку 18 лютого. З іншого боку - сусідять архітектурна перлина - сріблясто-блакитний Маріїнський палац  з домівкою української легіслатури - значно скромнішою, класичною спорудою. Від залюдненості столиці, особливо на вихідних, площу відрізає вулиця М. Грушевського, назва якої набула нового значення в сучасній історії. Вивільняється цей простір у безкрайнє небо та кручі над Дніпром. 

На вихідних люди скупчуються у цьому куточку, фотографуючись на тлі захоплюючого подих пейзажу, обіймаючись, почувши музику вуличного музиканта. 




Обіймаються перед фотографією та фотографують обійми, у спробі залишити позаду всі тривоги за майбутнє, страхи за сьогодення та печаль за минулим.

Але нагадуванням про те, що ми опинилися в безжалісних жерновах історичних, є й Майдан, що перетворився на меморіал з Інститутською, вздовж якої - свічки та сльози, портрети та ридання, квіти та тужливий спів бандуриста.

А тут, на площі Конституції - нові виклики, нові борці. Розмови про АТО, про небезпеку з Придністров'я, стрічки "Голодую" мами хлопця, котрий за півроку поповнить лави армії. Це її особистий протест доведеної до відчаю жінки. 

Віта і Антон - голодуючі з площі Конституції


Розмовляла Галина Угрина
Якщо ви помітили помилку чи неточність, виділіть фрагмент тексту та натисніть Ctrl+Enter.

 

Умови використання матеріалів сайту

Використання матеріалів можливе лише за умови активного гіперпосилання на UaModna ( див. Правила* ). Для генерації коду посилання натисніть на кнопку

Думки, позиції, уподобання та заклики, опубліковані на нашому сайті, є власністю авторів і можуть не співпадати з поглядами редакції uamodna.com