|
5 вересня 2021
Валерій Мамницький (Зміївський) |
Були сьогодні з донькою біля Стіни Пам’яті. Мені пощастило, вона сюди ходить зі мною, а не до мене…
У кожного з нас свій список у своїй важкій історії і пам'ять, а з усіма, у кого на цій Стіні Пам’яті рідні, друзі побратими, просто знайомі, рахунок пов’язаної пам’яті іде на мільйони. Напевне це нас тримає і рятує. І нас і країну, в якій вистачає тих, хто забув або хоче забути війну, яка так і не закінчилася, і тих, для кого вона ніколи і не існувала.
Але є ми, наша пам'ять, наш шлях, наша незакінчена війна, і обличчя на цій Стіні Пам’яті. Цю війну не можна просто припинити, перестати стріляти і припинити. Це ілюзія тієї частини країни, для якої ми і те, за що ми воювали і воюємо, чужі. Хоча війна не прийшла до них завдяки саме тим, хто залишився тільки в пам’яті, і світлинах на цій Стіні Пам’яті.
У нас ілюзій немає. Ця війна закінчиться тільки тоді, коли ми повернемо своє, коли забереться з нашої землі останній покидьок зі зброєю, сам або в ящику. Коли настане логічне торжество справедливості, заради якої з’являються оці фотографії на Стіні Пам’яті, бо інакше ми їх всіх зрадимо, і себе теж.
Спокійного і доброго вам неба, хлопці, і щоби до вас туди якомога рідше ішли ті, хто тримає фронт до цього часу. І щоби швидше настав час, коли на цю стіну повісять не крайню фотографію, а останню, коли ми закінчимо те, що ви почали. Так як треба закінчимо. Перемогою. Перемога – це коли наша взяла.
Так буде. Дякуємо вам. Вибачте нас.
www.youtube.com
Канал Самый сок
Фрілансер Валерій Зміївський
| 0 | 482 |
Умови використання матеріалів сайту
Використання матеріалів можливе лише за умови активного гіперпосилання на UaModna ( див. Правила* ). Для генерації коду посилання натисніть на кнопку
Думки, позиції, уподобання та заклики, опубліковані на нашому сайті, є власністю авторів і можуть не співпадати з поглядами редакції uamodna.com
