Гібридний дигиталізм

Культура є наукою, до того ж геометричною. Будь-який новий гештальт, в першу чергу, має підґрунтя чогось нового. Не просто нового, а нового в новому з випадковим подрібненням та розгалуженням в аспекти футурогенного над-модерного.

Зрозуміло, що постмодерн є продовженням логічним модерну, а не гештальтом контконтртурою з трендом заперечення чи розподілу на "непотрібне-потрібне". Теперішній феномен гібридності вже не може бути міфологемою чи "казкою для наслідування", це дигитальний психоз окремої підкультури. Звісно, розчарувань більше за елітарну сатисфакцію, яко тлумачень та трактувань в контекстах міждискурсійних парадигм.

Розуміння Христа модифікується щосекунди, як і розуміння та усвідомлення Війни. Війни як злоякісного зараження усіх підсвідомих тканин, тонких й надтонких. І, якщо Христос не наполягав на тотальності добра та тиранії істинного буття, сама сутність Війни - це абсолютизація тих сил та енергій, які йдуть в розріз із будь-яким раціональним розумінням та тлумаченням. Навіть без натяків на позитивний гештальт раціо чи заргументовану критику влади та підвладних течій. 

Гібридна Війна має одну небезпеку, вона захоплює цілу Планету та вибірково точковими впевненими подразненнями завдає колосальних втрат. Зараз вже не вдасться бути емпіриком вдачі та щасливої комбінації зірок, Війну треба прийняти. 

Війна є наслідком політичних прерій та Спосіб Нової політики, тобто придатком технічним ведення саме Політичного життя. Політик споглядає Війну в суто дигитальний спосіб та в суто стратегічний спосіб із тактичним бором дає тому феномену певне пришвидшення...

Але розуміння приходить тільки під час присутності в самому процесі й ідеалізований меседж любові до Землі й цілої Планети розуміється в Механіці Діяння, а не словоблудді та колективному епатажі.

Присутність Тирану є присутністю окремого тирану в контексті інших, не таких субстратів, меншого штибу, скажімо. Маємо декілька ймовірних сценарії розвитку Тотальної Війни, це врешті, що головного Тирана буде ліквідовано силами близького оточення чи зрадою. Зрада більш поширена метода, але Наслідок є непрогнозованою сферою навіть на рівні кібернетичної механіки.

По-друге, відсутність тилу, бекграунду, так би мовити, це те, як закінчив Наполеон. Так було і зі Сталіном. Тиранія є страшною хворобою, не знаю відверто, чи були дійсно проведені дослідження на молекулярному чи атомарному рівнях в суто механістичному аспекті, що є першочерговим в проявах цього космічного вірусного і чому, якщо спрацьовує антагоністична преамбула, то тільки в такий каузальці, а не в програмній.

Теперішній Тиран більш модифікований та хитрий. Він грає в аспектах надтонкого психозу й має структуру паразитаного виду. Нічого остаточного, нічого системного. Пророцтва здійснюються, подеколи із запізненням... Якщо це форма дигитального гибридного паразитарного штибу/ на що є локази в суто ізоляційному аспекті/, тоді це вирішення відбудеться не дуже скоро, й в зовсім неочікуваній формі. А можливо й просто зникне, однією секундою, ніби насправді Нічого не було. Однак масштабність Наслідків, ось де криється острах наслідків від наслідків.

Відлік розпочато, все буде розкручуватись в усіх аспектах, й релігійних, і в технічно-наукових, й в пошуках альтернатив у ресурсах та методах Збереження, всепроникнення, як і в Природах атомів та галактик; щось має щось пожерти, як в лінзах мікроскопів Левенгука, ніхто нікому нічого не пробачить. Хоча ознака Нової раси - це абсолютна незаангажованість, безкорисність. Цього поки що не споглядаємо в тумані концентрованого капіталізму й примітивної брехні.

Христос Радив нам його Приклад, без жодного догмату чи традицій, якщо вже і хочемо формату суто дисциплінарного, тоді потрібно було це робити не в політичному аспекті/ бо одна політична структура будується на руйнуванні Іншої/, а робити спроби на суто культурній геометрії й не зводити в ранг спекулятивного догмату.

Христос бачив Новий світ у форматі нових стосунків/ нового розуміння людей людьми/, а в нас користання вже є кінцевим й статус незамінності людей, як модусів отримав визнання.

Краще в окопі й з молитвою. Доброю та константною. Краще з ликом Божим, й любов'ю в Серці, ніж із гарантованим безшумним буттям. Нові стосунки й форми стосунків - це просто нова брехня...