"Геродот Новоросійського краю" - Аполлон Скальковський

Дослідник козацького степу Аполлон Скальковський (13.01.1808 - 10.01.1898) - народився в м. Житомирі в сім'ї дрібномаєтного поміщика. Дворянська родина дала синові домашнє виховання, потім час "у монастирській тиші школи Литовського округу". Після гімназії юнак подався у світи: спочатку студіював медицину у Віленському університеті, через два роки був юридичний факультет Московського університету. 
 
Студентом відвідував салон княгині З. Волконської, був у дружніх відносинах із польським поетом Адамом Міцкевичем, який тоді жив у Москві. 

У двадцять років А. Скальковський отримав ступінь кандидата права та приїхав на службу до Одеси. За однією з версій, краєзнавча діяльність науковця розпочалася з того, що скромний канцелярист при Новоросійському генерал-губернаторові А. Скальковський 1834 р. подав графу Михайлу Воронцову "Записку", що починалася афористичною фразою: "Новоросійські степи ще досі не мали свого історика". Автор "Записки" передбачав, що саме в його непоказній особі історична наука й знайде свого найкращого хроніста.
 
Генерал-губернатор Михайло Воронцов підтримав ініціативу канцеляриста. Працездатність і наполегливість Скальковського помножені на інтуїцію, удачу й аналітичний талант згодом цілком підтвердили, здавалося б, завищену самооцінку. Аполлон Олександрович обстежив усі південні архіви. У 1833 і 1839 рр. виявив у Сімферополі "все, що можливо про перші роки російського панування в Тавриді".

У 1835 р. А. О. Скальковський виїхав з Одеси. Його шлях пролягав через міста і фортеці, збудовані в процесі руху російської держави до чорноморсько-азовського узбережжя, через давні козацькі зимівники, через запорозькі села Романкове і Сухачівка, через Катеринослав, Новомосковськ, Павлоград. У катеринославських губернських архівах він знайшов документи Новоросійської й Азовської губерній, Катеринославського намісництва, другої Новоросійської, а з 1802 р. – Катеринославської губернії. Там же він знайшов архіви генерал-губернаторських канцелярій. Скрізь – від Новоархангельська до Криму – він відшукував документи до історії Південної України, збирав пісні і перекази про запорозьке козацтво, викупляв у приватних осіб цінні документи до історії Запорозької Січі.

Друга археографічна експедиція А. Скальковського у 1839 р. була успішною через те, що в Катеринославі він знайшов залишки Архіву Коша Нової Запорозької Січі з документами за 1730–1775 рр.

Поступово в наукових заняттях Аполлона Скальковського домінуюче місце зайняла історія Запорозької Січі. Вже у 1841 р. на основі вивчення залишків Архіву Коша Нової Запорозької Січі та інших джерел він опублікував книгу "История Новой Сечи, или последнего Коша Запорожского". Здобутками невтомного й оригінального дослідника Півдня України захоплювалися чимало сучасників, які називали його "Геродотом Новоросійського краю". А. Скальковський є автором 276 наукових праць, історичних романів ("Кагальничанка", "Хрустальная балка", "Братья Искупители", "Мамай").
 
19.12. 1856 р. був обраний членом-кореспондентом Петербурзької АН.

Останню наукову поїздку Південною Україною А. Скальковський здійснив, коли йому було вже 78 років.

Любили одесити погомоніти "за сімейне життя" Аполлона Скальковського. Адже немало романтики, авантюризму було в коханні 15-річної інститутки Софії Живкович та 32-річного Аполлона. А потім поживу для язиків давали неординарні діточки Скальковських, а їх було більше десятка.

А.О. Скальковський, прослуживши в Новоросії 70 років, був живим архівом для всіх, кому потрібні були в Одесі якісь довідки щодо місцевої історії та статистики. Втім Дмитро Яворницький дуже недолюблював одесита – не зійшлися характерами. Яворницький був скупеньким, а Скальковський не любив, коли його використовували "на шару". Він не дозволив Яворницькому безкоштовно працювати з архівом. 

Помер А. О. Скальковський, не доживши 3-х днів до дня народження. 

У Петербурзі й Одесі зберігся архів Скальковського, його досі не опублікований щоденник, розпочатий ще за студентських років, писаний спершу польською, а пізніше російською мовою.
Якщо ви помітили помилку чи неточність, виділіть фрагмент тексту та натисніть Ctrl+Enter.

 

Умови використання матеріалів сайту

Використання матеріалів можливе лише за умови активного гіперпосилання на UaModna ( див. Правила* ). Для генерації коду посилання натисніть на кнопку

Думки, позиції, уподобання та заклики, опубліковані на нашому сайті, є власністю авторів і можуть не співпадати з поглядами редакції uamodna.com

Кольорами по буденності: як українка вдосконалює fashion-індустрію в Америці
Чарівна й талановита українка Дарина Барикіна, яка наразі проживає в Америці та допомагає робити fashion-індустрію неповторною, поділилася з нами, як змінила домівку, чим для неї є фотографія і як з тієї, яка стояла за об'єктивом, опинилася перед ним.
Читати більше