Можливо, ви не чули ім'я Деніела Берегулака раніше, однак ви точно бачили його роботи у найрізноманітніших журналах, газетах та виданнях.
danielberehulak.com
Австралійський фотограф з українським корінням (народився в сім'ї українських емігрантів неподалік Сіднею) постійно перебуває в найгарячіших точках планети, ризикуючи власним життям. І все для того, щоби розповісти історії реальних людей, щоб ми перестали сприймати чуже лихо як просту статистику...
flickr.com
У 2010 році Деніел вперше номінувався на одну з найпрестижніших премій у галузі журналістики за фоторепортаж про повінь у Пакистані. У 2015 році він таки
отримав заслуженого Пулітцера, проживши кілька місяців в Африці, де епідемія Ебола забрала життя понад 10 тис. людей. Його фотографії передають усю жахливість ситуації, складне становище, в яке потрапили ці бідолашні люди, а також нелегкі будні тамтешніх медиків.
flickr.com
А вчора, 10 квітня 2017 року Деніел отримав другу Пулітцерівску премію за репортаж про неймовірно жорстоку кампанію на Філіппінах, яку розпочала місцева влада проти наркотиків. Впродовж 35 днів йому вдалося сфотографувати 57 вбивств наркозалежних людей та дилерів, здійснених групою громадян, котрі взяли правосуддя у свої руки, мотивовані висловлюванням президента "Вбити їх усіх!". Деніел також спілкувався зі свідками та родичами жертв.
"Ви чуєте сцену вбивства, перш ніж бачите її: Відчайдушні крики нової вдови. Сирени поліцейських автомобілів, що наближаються. Глухий стукіт, стукіт, стукіт дощу по бруківці в провулку Маніли - і по спині Ромео Торреса Фонтанілла".
Фото: Деніел Берегулак для The New York Times
nytimes.com
Перша сцена, з якою зіткнувся Деніел після приїзду до Маніли, - потрійне вбивство, яке, за його словами, задало тон усієї поїздки. На місці події було ще 30 місцевих журналістів, однак вони майже одразу ж поїхали на інше місце злочину. І хоч, поліцейські звіти часто класифікують такі вбивства як результат законних операцій, їм тут мало хто вірить.
nytimes.com
"Щовечора я натрапляв на людей, які стали жертвами безжальних санкціонованих державою вбивств і загинули від рук поліції чи груп громадян, які взяли на себе роль месників. Щодня ти намагаєшся відшукати справедливість, правосуддя. Ти йдеш його слідами, але сліди, на жаль, починаються зі смерті" - таким було вравження Деніела від побаченого.
За матеріалами: lens.blogs.nytimes.com
Якщо ви помітили помилку чи неточність, виділіть фрагмент тексту та натисніть Ctrl+Enter.
Ліля Колісник
