Фейкові цитати Т. Шевченка як засіб масової провокації

Світлана ПАТРА

Якби ви вчились так, як треба,
То й мудрость би була б своя…

Т. Шевченко – "І мертвим, і живим, і ненародженим…"

Серед різноманітних текстів інформаційного та розважального характеру, що зустрічаються на теренах Інтернету, вирізняються цитати з творів знаменитих письменників та вислови відомих людей. Цитата чи вислів у більшості випадків оформлюється так: портрет автора і поруч – його вислів або уривок з твору. На жаль, часто трапляються випадки фейкових цитувань, тобто – приписування людині тих слів, яких вона не писала і не говорила. Шкода від такого бездумного цитування і ще більш бездумного масового репосту подібних "цитат" буває різною. В кращому випадку користувач, що зарепостив фейкову цитату, ризикує лише заробити собі репутацію неука, невігласа. Але деякі фейкові "цитати великих" є не просто свідченням неуцтва користувачів, а й спробою провокації та розпалювання ворожнечі. Наскільки успішними є такі спроби – залежить від популярності таких текстів. Жертвами таких "цитат великих" є не лише користувачі, що отримують недостовірну інформацію, а й самі видатні особистості, котрим приписують ту чи іншу фейкову цитату.

Тарас Шевченко, без перебільшення, видатна особистість. Поет, художник, і просто неймовірна людина, Він змінив хід української історії. Проте, на жаль, зараз уявлення про творчість та життя поета в очах деяких користувачів Інтернету спотворюються певними віршованими рядками, авторство яких приписують Шевченку. І все було б нічого, якби проблема була лише в тому, що Шевченко не писав той чи інший віршований рядок. На жаль, проблемою в нашому випадку, є те, що цитати ті занадто провокативні.

В чому ж полягає ця провокативність? Ось, лише прочитайте:

Хохол останется хохлом
Хоть ты пусти ЕГО в Европу
Где надо действовать умом,
Он напрягает только **пу.

Повна версія цього "шедевру" знаходиться на сайті "ХайВей". Є ще й українська версія цього жаху:

Хохол залишиться хохлом,
Хоч ти пусти його в Європу.
Де треба діяти розумом,
Він напружує тільки **пу.

Розумна людина, лише глянувши на ці тексти (віршами цей набір літер язик не повертається назвати), одразу ж зрозуміє, що це – фейк. Адже у ХІХ столітті для українського народу, а разом з тим і для Тараса Шевченка, головними були інші пріоритети – припинення гноблення України Російською імперією, звільнення від кріпацтва. Та і міждержавних утворень, подібних до Євросоюзу, в які певна держава на певному рівні розвитку намагалася потрапити, в ті часи не було. Та й слів деяких Шевченко, попри вдавану простоту лексики, просто не використовував.

Якщо вірити статті з сайту "ХайВей", це "творіння" під авторством такого собі Нощенка із 2009 по 2014 рр. знаходилося на сайті "Стихи.ру". Не відома причина видалення з сайту – чи то російська пропагандистська машина обрала цей текст для розпалювання ненависті й тому до сайту звернулися з проханням видалити, чи самому "поету" стало соромно. Зараз ці рядки рідко можна зустріти на теренах інтернету. На щастя. Проте є й інші "шедеври".

Жиди погані правлять нами!
А ми ще гірші, ніж жиди,
Ми продали дідівську славу,
Жиди ж "в ярмо нас запрягли"

Отже, що ми маємо? Ще один фейк, котрий приписали Шевченку. Ще одна провокація. Так, слово "жид" у ХІХ столітті широко використовувалося. Це слово не мало тоді негативного забарвлення. Але, досліджуючи відкриті джерела, тобто різноманітні сайти та спільноти соціальних мереж, я дізналася, що цей "вірш" почали розповсюджувати ще з російського "ВКонтакте". Перша публікація цих рядків відбулася на сайті, що мав назву "Ми українці", котрий припинив свою життєдіяльність навесні 2014 року. Сайт дозволяв кожному зареєстрованому користувачу розмістити свій контент. І ось у 2010 році дехто Дмитро публікує твір 13-річної школярки з Київщини, в якому, власне, і є ті самі рядки. Про цю історію розповідається на сайті газети "Хадашот" та на форумі "Дурдом", на якому вірш тієї школярки можна прочитати повністю.

Цей "шедевр" по мережі розганяють як проросійські тролі, що часом ховаються під патріотичні аватарки, так і "корисні ідіоти" серед наших громадян, котрі, безсумнівно, люблять Україну, поважають Шевченка, але яким, на жаль, часом не вистачає чи то розуму, чи то бажання перечитати поезію Кобзаря і переконатися, що ці рядки – бездарний та провокативний фейк. Адже, щоб це зрозуміти, достатньо прочитати лише кілька віршів Тараса Шевченка, в яких відчутний і стиль поета, і його душа.

Найсмішніше, що деякі люди не просто репостять цей фейк, але й використовують його під час своєї діяльності. Так, користувач Яр Велесов на сторінках свого Живого Журналу намагається переконати на прикладі вже згаданого фейку, а також уривку із поеми Шевченка "Гайдамаки" та відомостей із польської "Вікіпедії", що "жид" – питомо українське слово. Гаразд, кожен має право на свою думку, проте навіщо використовувати фейки для підтвердження її правильності? Адже це суттєво знижує якість дослідження. Так. Це було б дуже смішно, якби не так сумно…

Використовує цей фейк і сайт "Моноліт", що належить одній з організацій, котра позиціонує себе як праву.

Наступний приклад – це не фейкова цитата сама по собі, а, що називається, "кавер-версія". Просторами Інтернету блукає картинка, на якій розміщено портрети Тараса Шевченка і Президента України Петра Порошенка, а поряд з ними текст:

Кругом неправда і неволя
Народ замученный мовчить
А на державному престолі
Кабан годований сидить.

А ось як звучить оригінал:

Кругом неправда і неволя,
Народ замучений мовчить.
І на апостольськім престолі
Чернець годований сидить.

Це – уривок з поеми "Єретик", котра розповідає про Яна Гуса та Яна Жижку – національних героїв чеського народу. Отже, давайте спробуємо зрозуміти, як "чернець" став "кабаном" і чому. На сайті "Ізборник" є добірка матеріалів, присвячених Тарасу Шевченку. Є і твори його, і словник творчості поета. Ось що розповідає стаття, присвячена поемі "Єретик":

"1905 в Харкові й Донбасі була поширена революц. пісня, що становила переробку початку поеми: "Кругом неправда і неволя, // Народ замучений мовчить. // А на російському престолі // Кабан годований сидить...". Перефразовані в такому ж дусі початкові рядки поеми використано в першотравневій листівці 1905 Бакинського комітету РСДРП: "Кругом неправда и неволя, // Народ замученный молчит. // А на прадедовском престоле // Палач всея Руси сидит". Діячам всеросійського визвольного руху був близький революц. оптимізм поеми, що виявився, зокрема, в її фіналі. Згадка про початок народної війни під проводом Жижки і погроза поневолювачам "Постривайте!" сприймалися як ствердження спадкоємності народно-визвольної боротьби". Повний текст статті можна знайти тут.

Отже, що ми маємо? Рядки з поеми переписали у революційному дусі учасники подій 1905-1917 рр. та використовували для агітації до боротьби проти російського самодержавства. Серед них – і РСДРП – Російська соціал-демократична робітнича партія, створена Володимиром Леніним. І хоч пізніше партія програла боротьбу з більшовиками, але свій внесок у боротьбі російського комунізму з російським же ж монархізмом ця політична організація зробила. Тож, як кажуть – коментарі зайві.

Сама ж картинка, очевидно, почала свій шлях із соціальної мережі "Одноклассники". Отже, які висновки можна зробити? Автор картинки був знайомий і з творчістю Шевченка, і з революційною "народною творчістю", що панувала у буремні 1905-1917 рр. на теренах колишньої Російської імперії. Знав автор або ж його куратор з ФСБ. Але ж скільки разів росіяни потрапляли у пастку через невміння правильно писати та говорити українською мовою! От і тут – в тексті українською мовою заховалося російське слово. Не побачити таку помилку може лише наївна, або ж уперта у своєму "зрадофільстві" людина.

Отже, що ми маємо? Фейки, котрі ганьблять не лише самого Тараса Григоровича, а й тих українців, котрі сприймають цю брехню на віру. Славу Кобзаря використовують нечисті на руку "діячі", котрі для боротьби за свої інтереси не шкодують нічого. Як боротися з усім цим? Читати першоджерела – твори Тараса Шевченка, а також якісні наукові, науково-популярні та журналістські матеріали, присвячені Кобзареві. Читати і бути обачними!

P.S.: Замість післямови – згадаймо рядки Кобзаря, котрі мають стати девізом кожної розумної людини, що себе поважає:

Не дуріте самі себе,
Учітесь, читайте,
І чужому научайтесь,
Й свого не цурайтесь.

Не дуріте самі себе. Й іншим – не дозволяйте!