Фестиваль "Українські Дні" у День Незалежності України

28 серпня 2014
Galyna Ugryna

Ще у заголовку хотілося написати про наше національне свято -"декларативне"... Бо ж не були ми незалежними від окупанта ще ніколи. Та є ілюзія, і ми тішимося! Бодай на годинку, на якийсь час, що ніхто в Україні - тільки ми! Пануємо, будуємо, відновлюємо, закладаємо. Проте - на погляд невидющого, бо панувати не можемо навіть у власній хаті, чи бізнесі, бо невсипучий контроль податкової - у маленькому, рейдерство - у великому; схочеш будувати - вип'ють крівці не одне відерце ті, кому "наверх" треба подати "зелених" за допуски та дозволи; закладаємо тільки буряк у борщ, бо ні накопичувати ні з чого, ні відновлювати з такого "статку". Важкий сюр? Не забудьмо додати "часткову" мобілізацію на фронт, то й дістанемо повну картину теперішніх веселощів...

З цієї причини не тільки українець спроквола збирався на щорічний чиказький фестиваль до Дня Незалежності - "Українські Дні", а й погода так позначилася штормовим вітром та зливою, що за хвилину на стадіоні, де відбувається свято, зробилося місиво. Програма почалася значно пізніше через такий поворот, а наступного дня при спеці, яка зашкалювала, та й кваша ще віддавала хімічним "ароматом" підкормок газону, тому настрій мало нагадував святковий. Шкода артистів, місцевих і запрошених, які стійко пеклися перед виступом, бо умов для чекання своєї черги немає, а глядачі, якщо виникала необхідність пройтися по наметах з сувенірами, їжею, дивилися під ноги, а не на яскраві і чорні вишиванки, як то буває зазвичай.

Треба взяти до уваги необхідність громади у професійній сцені в Ukrainian Village, яка би могла прийняти і театральну виставу, і оперну постановку, і балет, і, зрештою, концерт до Дня Незалежності. У холлі такої споруди могли би розміститися за маленькими столиками бізнеси, що хочуть заявити про себе. Від погоди, у такому випадку, мало би що залежало.

Але ми звикли до штучно створених перешкод, тому сприймаємо все: понарікаємо поміж себе і наступного року все починається спочатку. 

Попри все, фестиваль відбувся організаційним старанням Українського Конгресового Комітету Америки (відділ Іллінойс). Ведучою офіційної частини програми була д-р Марія Коркач-Грошко, художньої - Мар'яна Сташко-Балаш, Леся Бакун-Левандовська, Мар'ян Шкред.

Приїжджі гості Марійка Бурмака, Сашко Положинський, Софія Федина з України, Ігор Богдан та Віктор Мішалов з Канади були дуже щирі та професійні. Місцеві вокальні, танцювальні гурти, поетичний театр "Істина", школа бойового гопака, школа мистецтв, парад вишиванок - багатий перелік дітей і дорослих, художня творчість для котрих - краща частина життя, гідно відпрацювали, офіруючи настрій у годину негоди під небом і в душах співвітчизників.

 

Якщо ви помітили помилку чи неточність, виділіть фрагмент тексту та натисніть Ctrl+Enter.

 

Умови використання матеріалів сайту

Використання матеріалів можливе лише за умови активного гіперпосилання на UaModna ( див. Правила* ). Для генерації коду посилання натисніть на кнопку

Думки, позиції, уподобання та заклики, опубліковані на нашому сайті, є власністю авторів і можуть не співпадати з поглядами редакції uamodna.com

Краса і велич українських традицій очима Марії Корнілевської
Мистецьке об'єднання dotART у співпраці з арт-платформою Exhibit Around та Кафедрою соціології педагогічної культури Краківського Університету запустили фотоконкурс. Марія Корнілевська увійшла до кращих фографів світу, яким вдалось передати життя та побут іммігрантів. Її фотографія, яка була зробленна під час святкування Дня вишиванки у Римі, увійде до каталогу під назвою "Immigrant".
Читати більше