Енергією серця

Не поспішай сльозу від себе відпускати,
за часом не женись – вклоняти голову.
На світі стільки різних приводів зітхати
та піддаватись зовнішньому холоду.

Ходи до мене, люба, сум віддай хуткіше,
торкнувшись пліч косою найніжнішою;
вбери енергію від серця й яскравіше
палай мов зірка – будь найщасливішою!

Не поспішай сльозу від себе відпускати.
Можливо іноді, лиш трохи при мені.
Словами склінними я стану зігрівати,
як від суспільної замерзнеш маячні.

2018   © |Арт°°

Якщо ви помітили помилку чи неточність, виділіть фрагмент тексту та натисніть Ctrl+Enter.

 

Умови використання матеріалів сайту

Використання матеріалів можливе лише за умови активного гіперпосилання на UaModna ( див. Правила* ). Для генерації коду посилання натисніть на кнопку

Думки, позиції, уподобання та заклики, опубліковані на нашому сайті, є власністю авторів і можуть не співпадати з поглядами редакції uamodna.com