Ефект Сьорла

У 1946 році англієць Джон Сьорл (John R.R.Searl) зробив фундаментальне відкриття природи магнетизму. Він знайшов, що додавання невеликої компоненти змінного струму (приблизно 100 мА) радіочастоти (близько 10 Мгц) під час процесу виготовлення постійних феритових магнітів додає їм нові і несподівані властивості.

Перший набір постійних магнітів, виготовлених Д.Сьорлом, складався з двох зразків – прямокутного циліндру з розмірами (висота х ширина х довжина) 100x10x10 мм, і двох роликів (круглих циліндрів) різного діаметру. Один ролик був зроблений у вигляді круглого циліндру діаметром 10 мм а другий складався з п’яти кілець з зовнішнім діаметром 20 мм. Всі ці зразки були одночасно намагнічені описаним вище способом.(рис.2).

Ці магніти були продемонстровані Сьорлом у серпні 1982 року. Якщо ці магніти скласти докупи так, як показано на рис.3, то вони починають взаємодіяти так, як показано на рис.4. Якщо магніт А поволі переміщати за допомогою зовнішньої дії у напрямку до кута 1 магніту С (рис.4.1) і трохи підштовхнути навколо нього, магніт А набирає значну швидкість, перекочується через кут 2 і продовжує свій рух з лівого боку магніту С (рис.4.3), поки не досягне крайньої точки (рис.4.4). В той момент, коли магніт А починає рух від кута 1, магніт B раптово починає рухатися, розганяється до високої швидкості, перекочується через кути 3 і 4 і продовжує рух вздовж правої сторони магніту С (рис.4.3), поки також не досягне крайньої точки (рис.4.4). Після того, як магніти пройдуть через крайні точки, вони синхронно коливаються (з періодом 10 мс), поки не зупиняться в своїх нових положеннях (рис.4.5).

Наступним логічним кроком, зробленим Сьорлом, було замінити прямокутний магніт кільцевим, розташувавши ролики по зовнішньому колу (рис.5.). За словами Сьорла, в такій конструкції спостерігається той же ефект, тобто, якщо одному ролику додати невеликий рух, решта роликів також починає раптово рухатися в тому ж напрямі.

Сьорл також виявив, що якщо кількість магнітних роликів, розташованих навколо магнітного кільця, складає конкретне мінімальне число, то вони починають самостійно обертатися, збільшуючи швидкість до тих пір, поки не дійдуть до динамічної рівноваги. Це мінімальне число залежить від геометрії і властивостей матеріалів.

Він також виявив, що пристрій під час обертання проводить електростатичну різницю потенціалів в радіальному напрямі між кільцем і роликами. Нерухоме кільце заряджає позитивно, а ролики - негативно (рис.6). Зазори (gaps), утворені в результаті взаємодії магнітів і відцентрової сили, запобігають механічному і гальванічному контакту між роликами і кільцем.

Додавши нерухомий С-подібний електромагніт, одержимо пристрій, що проводить електроенергію близько 100 Вт (рис.7). Сьорл виготовив ще декілька невеликих генераторів, а в 1952 році він створив перший пристрій з декількома кільцями. Його діаметр був близько трьох футів (91,4 см). Він складалося з трьох кілець, поділених на сегменти, з електромагнітами, встановленими по периферії (рис.8.). Кожне кільце складалося з магнітних сегментів, розділених проміжками (рис.9). Через високу вартість цей генератор не мав необхідної кількості магнітів, тому не починав обертання самостійно.

Генератор був випробуваний на відкритому повітрі і приводився в рух невеликим двигуном. Він генерував надзвичайно високий електростатичний потенціал близько 1 000 000 вольт, який проявлявся у вигляді статичних ефектів навколо генератора. Характерне потріскування і запах озону підтверджували цей висновок.

А потім сталося надзвичайне і несподіване. Генератор, не припиняючи обертатися, став підійматися вгору, від'єднався від двигуна, злетівши на висоту близько 50 футів (15 метрів). Тут він трохи затримався, розганяючись все більше, і став випромінювати навколо себе рожеве свічення. Це свідчило про іонізацію повітря при дуже низькому тиску. Інший цікавий ефект полягав у спонтанному включенні розташованих поряд радіоприймачів. Це може пояснюватися електромагнітним випромінюванням в результаті розрядів. Врешті-решт генератор розігнався до фантастичної швидкості і, швидше за все, полетів не в космос, як кажуть очевидці, а зник з тримірної реальності.

З 1952 року Сьорл з групою співробітників виготовили і випробували більше 10 генераторів, найбільший з яких був дископодібної форми і досягав 10 метрів в діаметрі.

Роботи Сьорла ніколи не публікувалися в науковій або технічній літературі, але багато дослідників знали про ці результати. Сьорлом був заявлений патент, але потім відкликаний.

Сьорл повідомив деякі важливі деталі, що стосувалися  процесу виготовлення, які наведені нижче.

1. В процесі намагнічування до постійного струму додається невеликий змінний струм (приблизно 100 мА) з радіочастотою (приблизно 10 МГц).

2.  Для намагнічування необхідні щонайменше 180 ампер-витків.

3. Для нормальної роботи всі магніти в одному генераторі повинні бути намагнічені одночасно.

4. Виготовлені магніти мають тенденцію тимчасово змінювати свої характеристики при потрапляння в поле інших постійних магнітів. Але через декілька хвилин після зняття зовнішньої дії магніти відновлюють свої властивості. Це явище може використовуватися з метою контролю.

5. Сьорл вказав на можливість керувати поведінкою генератора шляхом намагнічування лише одного маленького кільця з різною частотою. Наприклад, він міг зробити генератор, що працював при температурі вище заданої (приблизно 50 °C), але нижче точки Кюрі.

6. Внутрішнє магнітне поле роликів і кілець розташовано в основному вздовж осей (рис.10).

7. В якості матеріалу використовувалися ферит або магнітна кераміка.

8. Вимірювання, проведені Сьорлом, показали, що відношення потужності до маси генератора з одного кільця дорівнює 180 кВт/тонну і залежить від дії гравітаційного поля Землі.

Сьорл запропонував конструкцію генератора з одним нерухомим кільцем (рис.11), що виконане з магнітної кераміки, яка намагнічується змінним струмом радіочастоти (близько 40÷80 МГц) під час процесу виготовлення постійних магнітів.

«Ефект Сьорла» і «Генератор Сьорла» описані на прохання Петера Баррета (Peter Barret, B. Sc.), помічника  Дожона Сьорла (John R.R. Searl).

Університет Sussex. 11 жовтня 1982 р. S.Gunnar Sandberg

Переклад і правка Валерія Зміївського

Матеріал по темі: 10 січня 2020 року. Крайон. Рік 2020-й

https://uamodna.com/articles/10-sichnya-2020-roku-prognozy-krayona-rik-2020-y/