Єдиній Коханій - казка

*********

Хочеш, я буду приходити до тебе кожну ніч ?

Я падатиму біля твого дому тихим зорепадом,

Щоби стелитися пахучим барвінком і м`ятою

По в`юнковій стежині дівочій рядом...

Хочеш, я буду твоєю єдиною піснею,

Як журавлина осінь замріяної тиші?

І у лякливі ночі стукатиму у твоє вікно

Сумною гілкою заплаканої вишні...

І соромливим світанком я приходитиму

Сонячним променем до твоєї кімнати,

І тихо співатимуту пісню, яку весною,

(Пам`ятаєш?)

Нам шептали березові шати.

Лагідним вітерцем сідатиму на твої груди

І вслухатимусь, як б`ється твоє серце...

Це нічого, що ти відкриєш очі із думкою -

З думкою про іншого, згадуючи його лице...

А коли зарегоче хуртовина

І мороз посріблить мої скроні -

Я сніжинками білими золотити буду

Твої теплі шовкові вії поволі...

Я буду приходити до тебе кожну ніч...

Я приходитиму, щоби знайшлася розмова...

Як згадка...

Як сон...

Як казка...

Як втома...

---------------------------------------------

2010; France (Tren Paris)

---------------------------------------------