Єдина дочка Карпа Тобілевича

Жив собі чоловік на ім’я Карпо і мав він трьох синів, із яких жоден не взяв батькового прізвища Тобілевич. Звалися ті сини: І.Карпенко-Карий, М.Садовський та П.Саксаганський і увійшли вони в історію як корифеї українського театру. І мав той Карпо дочку-красуню Марію, яка росла собі виростала, учителювати стала.
 
wikipedia.org
 
Та якось приїхав до них гість дорогий – композитор Петро Ніщинський. Він приїхав подивитися виставу "Назар Стодоля", для якої створив музичну картину "Вечорниці". Тут Марія композитора своїм співом зачарувала і той сказав пророчі слова: "Ваша доля – то сцена. Таким голосом рідко кого наділяє природа!".

Збулося пророцтво: на сцені змінила Марія прізвище батька, стала Садовською. Правда не надовго. Зустріла вона італійського музику та співака Барілотті. Познайомилися, покохалися, переїхали до Італії. Стали жить-поживать двох діточок колихать. Та невдовзі Марія з малими повернулася до батьків і полишила сцену.
 
wikipedia.org
 
Марія Карпівна щиро любила своїх братів, особливо Івана, листувалася з ним, підтримувала його починання драматурга; у роки заслання брата приїжджала до Новочеркаська. У цьому місті вона познайомилася з Денисом Петровим-Мовою, родом із м. Бердянськ, який став її чоловіком. Випускник Петербурзької консерваторії мав сильний тенор красивого тембру. Денис Мова першим виконав партію Петра в опері "Наталка Полтавка" М. Лисенка (1889). Серед його репертуару — партії Андрія ("Запорожець за Дунаєм" С. Гулак-Артемовського), Левко ("Утоплена" М. Лисенко).



Марія Садовська-Барілотті красуня, талановита співачка-сопрано за 12 років сценічної діяльності виступила майже у всіх жіночих партіях опер "Наталка Полтавка", "Запорожець за Дунаєм", "Утоплена", зіграла головні ролі у багатьох драматичних виставах. Її конкуренткою та почесною "ворогинею" була Марія Заньковецька. У 1886 р. співачка М. Садовська-Барілотті перейшла до трупи М. Старицького. Зі справжнім блиском виконувала вона роль Проні у п’єсі Старицького "За двома зайцями". В ній розкрилося її комедійне обдарування. Це була серйозна творча перемога актриси.

У 1891 році під час гастролей в Одесі у Марії Карпівни погіршилось здоров’я, але з піднесенням вела вона роль безталанної Софії від початку і до кінця. В останній сцені вона прошепотіла братові Панасу Саксаганському, який грав роль Гната: "Мені погано, братику". Виставу дограла і втратила свідомість. Публіка викликала її бурхливими оплесками, виносила на сцену подарунки, але вийти Марія Карпівна вже не змогла. П. Саксаганський виніс її непритомну на руках і відвіз додому. Безталанна Софія стала останньою роллю актриси. Більше Марія з ліжка не підводилась. Лікування не допомагало. 27 березня приїхали до Одеси М. Садовський, П. Саксаганський, М. Заньковецька та інші артисти, щоби провідати її, але спізнились: за декілька годин до їхнього приїзду 35-річна Марія Садовська померла.
 
wikipedia.org
Олена Петляш

 
11 липня 1890 р. прийшла у світ донька Марії Садовської-Барілотті та Дениса Мови – Олена Петляш – українська оперна співачка, яка мала красивий голос широкого діапазону (драматичне сопрано). Навчалася співу в Київській музичній школі ім. М.Лисенка в О. Муравйової (1910–1913) та у Л. Котоні в Римі (1913–1916). Виконувала українські народні пісні та романси українських композиторів в ансамблі з Миколою Лисенком. Виступати почала у 1907 р. у Києві в трупі дядька М. Садовського, де створила такі образи: Катерина ("Катерина" Аркаса), Настя ("Пан сотник" Козаченка), Галя ("Назар Стодоля" Шевченка). З 1913 р. – солістка Київської опери, дебютувала в партії Аїди. Виступала на оперних сценах Одеси (1916–1918, 1923–1925), Житомира (1921–1922), співала також в Петрограді, Казані, Саратові, Єревані.

Отакі були діти й онуки у Карпа Тобілевича.
Якщо ви помітили помилку чи неточність, виділіть фрагмент тексту та натисніть Ctrl+Enter.

 

Умови використання матеріалів сайту

Використання матеріалів можливе лише за умови активного гіперпосилання на UaModna ( див. Правила* ). Для генерації коду посилання натисніть на кнопку

Думки, позиції, уподобання та заклики, опубліковані на нашому сайті, є власністю авторів і можуть не співпадати з поглядами редакції uamodna.com

Українська кухня минулого
Українська кухня має характерний стиль приготування: вона щира, як українська душа. Вона має давню історію і високо оцінена людством. Але мова піде про страви, які були популярні у наших пращурів в ті часи, коли картопля була заморським дивом.
Читати більше