джерело світла

— Скажи-но, Вчителю, що таке «Любов»?
— Любов — це Суть та Світло Бога, який дає Життя всьому сущому та складає Основу всього Буття. Чим світло Сонця є для світу щільних форм, тим є Любов для світу Духа.
— Але ж світло Сонця, натрапляючи на перешкоду, створює тінь! Чи може Світло Бога створювати тінь?
— Так. У світі Духа теж є перешкоди для Світла Бога.
— Що це за перешкоди?
— Все те, що затемнює наші душі та протилежне природі Бога: заздрість, злість, егоїзм, марнославство, образи, відчуття провини та найголовніше — страх.
— А ненависть?
— Ненависть — наслідок страху. Де виникає страх, там спочатку виникає тінь від Світла Бога — не-любов. Ненависть — це наші емоції, що породжуються в нас самих, коли ми споглядаємо цю тінь.
— Що треба зробити, щоб не бачити цю тінь?
— Обернути свій погляд до Світла. Коли ти дивишся на джерело Світла, тінь завжди виникає позаду тебе. Тінь — це те, що є протилежним Світлу. Доки твоя душа не буде абсолютно чистою, вона завжди залишатиметься для нього перешкодою, і доти все залежатиме від того, куди спрямовано твій погляд.
— Але якщо тінь — це те, що протилежне Світлу, а Світло — це Любов-бог, то тінь — це сатана — супротивник Бога?!
— Так, ти маєш рацію. Сатана — це те, що ти бачиш, коли дивишся не на Бога.
— Отже, сатана — це те, що я породжую сам, як душа, затемнена своїми недоліками!?
— Так. Сатана — це твоє власне породження. Коли ти повністю очистиш свою душу, Світло Бога вільно проникатиме крізь тебе, і ти більше не побачиш свою тінь — сатану. Куди б ти не дивився. Але доки ти ще не очистив свою душу, ти його бачитимеш. А доки ти його бачитимеш, ти знову відчуватимеш перед ним страх. Цей страх ще більше затемнятиме твою душу, роблячи тінь-сатану ще виразнішою та реальнішою, що, у свою чергу, спричинить ще сильніший страх.
— Виходить, що сатана все ж існує?
— Ні.
— Але ж ти сам казав, що він є?
— Він є, але він не існує. Існувати може лише те, що самосутнє. Тінь же виникає лише там, де створюється перешкода для Світла. Тінь — це ж просто відсутність Світла. Усіма іншими негативними якостями ти наділяєш її самостійно — в силу свого затемненого розуміння.
У кожній душі ти можеш бачити і добро, і зло водночас. Добро — це Світло Бога, що освітлює душу. Зло — це тінь, яку відкидає ця душа — у відповідності з мірою своєї чистоти.
— А що станеться, коли моя тінь впаде на когось?
— Це буде найгірше з того, що ти зможеш побачити в інших. Душа, на яку впаде твоя тінь, припинить відкидати свою власну тінь. Ти вже не бачитимеш її чесноти та недоліки — ти бачитимеш в ній, сам того не підозрюючи, винятково твої власні недоліки. А не побачивши в ній Світла, ти вважатимеш її за слугу темряви. Ти можеш злякатися та навіть зненавидіти її, не здогадуючись, що всьому провиною — лише ти сам.
— Вчителю, ти казав, що коли я повністю очищу свою душу, Світло Бога вільно проникатиме крізь мене. Скажи-но, я припиню існування?
— Ні, ти просто станеш чистим духом, подобою Божою.
— Але ж навіть, коли я стану чистим духом і вже не бачитиму в інших своїх власних недоліків, я все ще бачитиму чесноти та недоліки інших?
— Так. Світло безперешкодно проникатиме крізь тебе — ти станеш просвітленим. І хоча ти вже не бачитимеш сатану, ти все ще бачитимеш і чесноти, й недоліки інших.
— Що ж я маю зробити для того, щоб більше ніколи не бачити недоліки інших?
— Самому стати Джерелом Світла.