ДИТЯЧІ ВІЙНИ І КОХАННЯ
Амелі Нотомб. Саботаж кохання.

ДИТЯЧІ ВІЙНИ І КОХАННЯ

Амелі Нотомб. Саботаж кохання.

У бельгійської письменниці – особливий погляд на світову історію крізь призму дитячих війн і кохання.

Нема нікого жорстокішого і безжальнішого, ніж діти, особливо якщо їм від п’яти до дванадцяти років, а ще коли вони різних національностей. Їхні батьки-дипломати намагаються мирно розв’язати проблеми, що виникають між країнами, тоді як нащадки жорстоко воюють між собою.

На цьому тлі – історія кохання головної героїні до Єлєни. І не має значення, що одній дівчинці шість років, а іншій – п’ять. Тут киплять справжні пристрасті. Це кохання без відповіді, яке терзає серце закоханої, тоді як байдужа отримує від цього насолоду.

На думку письменниці, щось подібне відбувається і в світовій історії. Війни починаються через красунь, які байдужі до цього. А жорстокість дорослих, мов у дітей, які не лише морально принижують супротивників, а й завдають їм важких фізичних травм.

Розповідь протікає на тлі китайської дійсності, яка в устах маленької дівчинки є не країною комунізму, а країною вентиляторів. Тут вони на кожному кроці замість кондиціонерів. Будучи вже дорослою, героїня усвідомлює, що всі цивілізації в тій чи іншій мірі походять з китайської й копіюють її, але в дитячому віці вона все сприймає щиро і безпосередньо. Її спостереження точні й відверті. Так само це стосується аналізу вчинків однолітків.

Здавалось би, жорстокість і кохання навряд чи можна поєднати. Але в дітей це ще більш небезпечна суміш, ніж у дорослих. Виростаючи, ми лише копіюємо те, що було з нами в дитинстві.

Анатолій ВЛАСЮК

24 вересня 2018 року