Двері у світ, який відкривається лише тим, хто вірить у диво

У цій казковій повісті лісові пригоди сусідять із родинним теплом, музикою, читанням, першими поетичними спробами. Саме з цього світу народжується майбутня письменниця, чия творчість стане частиною культурної пам’яті України.

Ще до того, як світ дізнався ім’я Лесі Українки, була дівчинка Леся — із таємною галявиною в лісі, братом-другом і вірою в диво. Саме ця пора її життя оживає у казковій повісті «Мишолосіє» Ольги Вовк.

Разом із героями читач потрапляє до чарівного простору, де зоряний пил народжує ельфів, лілеї стають домівками для маленьких створінь, а людські серця визначають, чи можливе диво. Тут діти вчаться співчуттю, сміливості й відповідальності за інших — навіть за тих, кого не бачать дорослі.

– Мерщій, мерщій! Царівна нас попередила, що сьогодні ви прийдете в гості. Я проведу вас до неї. – Малесеньке золотокриле створіння забрині- ло попереду і, змахнувши крильцями, розгорнуло перед дітьми золотий килим, який привів їх до ве- ликої лілеї, під якою сиділа ельфійка.

– Я знала, що ви прийдете. Сідайте поруч, ви саме вчасно. Дивіться!

Ельфійка вказала на небо, з якого сипався зо- лотий пісок.

– Це зорепад? – запитав Михайлик.

– Ні, це зоряний пил, з якого народжуються ельфи.

Пил покрив озеро, на якому діти любили гратися, навіть їхній кораблик став золотавого відтінку. Але наскільки фантастично було, коли скрізь, просто на їхніх очах, почали виростати лілеї. Жовті та білі бутони виринали з-під землі, кожна пелюстка розкривалися, немов у танці. На небі з’явилося мільйон спалахів, ніби зорі спускалися з нього і перетворювалися на маленьких ельфів, які мерщій кидались шукати свою квітку, адже ельф, який не знаходив своєї лілеї, міг загинути.

– Ущипніть мене, – із захопленням вимовила Леся.

У книзі вигадка переплітається з біографічними мотивами родини Косачів. Лісові пригоди сусідять із родинним теплом, музикою, читанням, першими поетичними спробами. Саме з цього світу народжується майбутня письменниця, чия творчість стане частиною культурної пам’яті України.

«Мишолосіє» відкриває перед читачем історію становлення уяви — тієї сили, що допомагає дитині залишатися собою навіть у складні часи. Це казка про дружбу, родину і внутрішнє світло, яке веде людину крізь усе життя.

Таким чином, «Мишолосіє» - це чудова художня історія про народження поетичного світовідчуття. Це текст про дитинство, у якому формується внутрішній слух до світу, про дружбу як джерело сили й про уяву як перший крок до творчості. Саме тому повість має потенціал бути цікавою не лише юним читачам, але й дорослим, які шукають у літературі світло початку великої дороги.

Ольга Вовк. Мишолосіє. – Л.: СПОЛОМ, 2025

Ілюстрації: Олена Шатохіна

Сайт авторки: www.olyavovk.com.ua