Дослідник і професор Гарвардської медичної школи Роберт Уолдінгер розповів на TEDxBeaconStreet про те, що робить наше життя щасливим. Його промова заснована на 75-річному науково-дослідному проекті, яким він зараз керує.
Моя бабуся одного разу розповіла мені маленьку історію, яку я запам'ятав назавжди. Одного разу, коли вона була на прийомі у лікаря, він поставив її велику сумку на інший стілець і зауважив, що вона доволі важка. "Ви, мабуть, дуже багаті", сказав він їй. "Звичайно" - відповіла вона.
Мої бабуся і дідусь жили скромно у маленькому трикімнатному будиночку, де вона піклувалась про свою сім'ю, доки її чоловік брав участь у Другій світовій війні. Вони не подорожували, не їли вишукані страви і не купували речі в найкращих універмагах. У жодного з них не було кар'єри, яка стала б їхньою пристрастю. (Вона була б чудовим вчителем, а він - вишуканим художниом.) Проте, бабуся щиро вважала себе багатою, тому що у неї були чоловік, діти і внуки, яких вона обожнювала.
Моя бабуся знала те, що з часом підтвердили дослідники з Гарварду: Відносини є основою щасливого життя.
Роберт Уолдінгер, гарвардський психіатр, взявся за 75-річне дослідження у 2003 році, ставши четвертою людиною, яка цим зайнялася. Про свою роботу він розповів на TedTalk. Відео переглянули понад 6,5 мільйонів разів, починаючи з листопада 2015 року.
Уолдінгер вважав, що це потрібно було зробити. Адже американський уряд витрачає мільйони на це дослідження впродовж багатьох десятиліть, а платники податків й досі не знають про результат.
І, звичайно, всіх цікавить, що ж може зробити їхнє життя щасливим.
Найдовше дослідження людського розвитку - це багаторічний проект, який полягав у вивченні життя чоловіків, відібраних ще в 1938 році - серед них президент Джон Ф. Кеннеді та колишній редактор Washington Post Бен Бредлі - і відстеженні кожного аспекту їхнього повсякдення. У 1970-ті роки, дослідники натрапили на аналогічний проект, ініційований групою молодих людей з Бостону в 1940-их. Це дозволило їм протиставити соціальний статус і виховання, але загалом в обох дослідженнях фігурує чоловік.
Дослідники періодично оцінюють фізичне та емоційне самопочуття піддослідних. Останнім часом використовують також генетичні дослідження. Багато висновків було зроблено на основі моніторингу їхніх життів від молодих років до старості, але Уолдінгер наголошує на єдиному аспекті: щасливими та здоровими учасниками обох груп були ті, хто підтримував тісні, близькі стосунки.
Уолдінгер, мешканець штату Айова, вступив до Гарварду як студент і там і залишився. Він вивчав відносини між людьми все своє професійне життя і приніс цю перспективу в дане дослідження. Його першою пропозицією в якості директора було запросити дружин чоловіків, котрі брали участь в дослідженні, щоби вивчити вплив шлюбу на фізичне здоров'я.
Ті, хто був задоволений своїми відносинами, були щасливішими і здоровішими!
"Люди, більш ізольовані від інших, вважають, що вони менш щасливі, їхнє здоров'я псується раніше в зрілому віці, функціонування їхнього мозку погіршуєтсья швидше і вони живуть менше, ніж люди, які перебувають у здорових відносинах", розповів Уолдінгер на TedTalk, "І хороші, близькі стосунки стають буфером, який охороняє нас від деяких аспектів старіння."
Уолдінгер хоче, щоб люди зрозуміли, що комерційна проекція хорошого життя - багатство, слава, успіх в кар'єрі - не принесе їм здоров'я і щастя. А ось робота над підтримкою зв'язків з іншими людьми дасть позитивний результат.
Якість і близькість, а також стабільність і послідовність також мають значення. Повсякденні відносини, засновані, наприклад, на спілкуванні в соціальних мережах не підійдуть, так само як і напружені відносини, наприклад, шлюб, заснований на сварках, чи ненадійна дружба.
Більшість чоловіків у кінці 1930-х років прирівнювали кар'єрні досягнення до хорошого життя. Але Уолдінгер каже, що так само важливо працювати над відносинами. Для особистого щастя, тим більше.
Після TedTalk, Уолдінгер отримав сотні листів. Він почав вести
блог, щоби продовжити розмову про те, що робить життя хорошим.
Дослідник каже, що повідомлення, котрі він отримує, варіюються від "Я завжди знав, що це правда, але, подивіться навколо, люди поводяться так, наче це щось неважливе" до "Що робити, якщо ви абсолютно самотній і у вашому житті нікого немає?"
Останнім він рекомендує шукати шляхи об'єднатися з іншими людьми, можливо, стати волонтером і допомагати іншим, наприклад, літнім людям.
Дослідження Уолдінгера надихнуло його самого змінитися. У цій сфері є значний тиск на людину, котрий змушує її продовжувати дослідження і публікації. Але Роберт зрозумів, що його роль вчителя - зв'язок між наставником і учнем - приносить більше задоволення, тому він приділяє більше часу цьому процесу.
Це також стимулювало його свідомо приділяти більше уваги друзям, які хворіють або переживають складні моменти в житті, навіть якщо він відчуває себе некомфортно. Він знає, наскільки важливими будуть для них ці відносини.
"Те, чого ми дійсно хочемо, - це знайти швидке вирішення проблем, отримати щось, що зробить наше життя щасливим і завжди робитиме його таким", сказав Уолдінгер у своїй промові. "Відносини складні й заплутані. Це важка робота, націлена на сім'ю і друзів. І вона триватиме впродовж всього життя. Вона ніколи не закінчиться."
Тож підіть пообідайте з колегою. Зателефонуйте другові, з яким давно не бачились. Це корисно для вашого здоров'я!
(
via)
Якщо ви помітили помилку чи неточність, виділіть фрагмент тексту та натисніть Ctrl+Enter.
