Статті / Психологія

Круг по інтересах

27 березня 2015
Женя Кот
Всі ми обираємо собі роботу навчання… точніше вони обирають нас. Люди. Адже абсолютно не ми вирішуємо будемо ми у своїй групі в університеті чи в іншій, нас візьмуть у наш відділок чи в інший, ми сидітимемо біля вікна чи в закапелку кімнати. Всі ці речі вирішують за нас інші люди. Ми ясно задаємо направлення, адже не подавши документи в ВНЗ та не відправивши резюме ми б не розв’язали нашому новому декану чи керівнику руки для дій.

І з цим все нормально, ми йдемо на посвяту в студенти, на перший робочий день, займаємо своє місце біля вікна і тут починається удача.

Люди які сидітимуть з нами в кабінеті та за партою в університеті так сильно впливають на наше майбутнє, і на наше життя що масштабність цього впливу спочатку навіть не осягнути.

До прикладу ми потрапили в прекрасну творчу креативну групу у ВУЗІ, одногрупники за лічені дні стали найкращими друзями, через масу спільних інтересів і думок наш потенціал зростає до таких масштабів що ми висуваємо свою кандидатуру в голову студради, потім нас так оцінили що ми вже редагуємо щось в Університетській газеті потім ми пробуємо себе на радіо і як блогер і ця вся хвиля прекрасних людей поруч які нас надихають несе нас аж до закінчення ВУЗУ з червоним дипломом та запрошенням практикувати у найкращій фірмі міста.

У твій перший день всі довго думали з ким в кабінет тебе посадити, потім дали тобі місце і працюй.

Ти маючи купу досвіду з універу ясна річ зразу починаєш активно діяти у наданій тобі сфері, проте з колегами тобі не по дорозі. Усі твої креативні ідеї відхиляються ще на етапі розгляду, твоє чудове почуття гумору та дружній сарказм ніхто не оцінив, і з часом ти вже перестаєш сипати геніальні ідеї та живеш від п’ятниці до неділі. 
 
самотність

Інший варіант в універі ти не спілкувався ні з ким крім викладача, але тобі цього було достатньо бо той навчив багато потрібного, на випускний не пішов… прийшов на посередню роботу, проте від твоїх мінімальних навичок та простоти в спілкуванні всі в захваті, немає дурних зрозумілих тільки тобі жартів. Премії за добре виконану роботу виписують кожного місяця, натхненно ти берешся впроваджувати новий проект для полегшення життя дорогих колег та економії свого часу, але тебе оцінили і ти очолюєш новий відділ Смарт Солюшин та починаєш по повній впроваджувати покращення в життя колег.

Два приклади прямо протилежні. Можна спершу подумати що це доля тобі мстить за популярність в УНІВЕРІ, а іншого винагороджує за страждання.

Навряд чи долі є діло до того скільки в тебе друзів на Фейсбуці. Ці приклади це швидше розповіді про людей які зловили хвилю з людей. Зі своїх по духу.

Ми складаємося з наших мрій та інших людей.

Бо ми можемо скільки хочеш мріяти сидячи під вікном, можемо навіть змінити роботу.. проте зміни принесуть нам користь лише у випадку якщо ми знайдемо таки наших людей.

Якщо вас не цінують на роботі, або де інде, не впадайте в відчай, а пошукайте в Інтернеті групу по інтересах та діліться своїм натхненням з ними. Адже не важливо чи ви Мерлін Монро чи Мерлін Менсон у вас обов'язково десь у світі є своя аудиторія та палкі однодумці. Головне прикладіть максимум зусиль щоб їх знайти.
Якщо ви помітили помилку чи неточність, виділіть фрагмент тексту та натисніть Ctrl+Enter.

 

Автора Категорію Публікацію

1473

Умови використання матеріалів сайту

Використання матеріалів можливе лише за умови активного гіперпосилання на UaModna ( див. Правила* ). Для генерації коду посилання натисніть на кнопку

Скопіюйте цей код на ваш сайт, або блог:

Думки, позиції, уподобання та заклики, опубліковані на нашому сайті, є власністю авторів і можуть не співпадати з поглядами редакції uamodna.com

UA Modna 1
Mari_Pskovskih Mari_Pskovskih 4 квітня 2015
Класно написано. Сильно так
Повідомити про помилку