"ДОРОГА СВЯТОГО ЯКОВА"  - ВЕЧІР ДЗВІНКИ МАТІЯШ

Дорогие друзья, наше литературное сообщество приглашает на вечер-презентацию книги "Дорога святого Якова".
Дорогі друзі, наше літературне товариство запрошує на вечір-презентацію книги "Дорога святого Якова".
Дзвінка Матіяш – письменниця, перекладачка. Авторка книг "Дорога святого Якова", "Історії про троянди, дощ і сіль", "Роман про батьківщину", "Реквієм для листопаду", та книжок для дітей "Перше Різдво", "Марта з вулиці святого Миколая", "День Сніговика", "Казки П’ятинки". Любить читати, мандрувати, грати в настільні ігри, мріяти.
Євген Іларіонов – майстер музичних інструментів. Виготовляє барокові, ренесансні та середньовічні флейти. За освітою математик. Любить слухати музику, мандрувати, кататися на велосипеді, ковзанах і лижах.
Подружжя мешкає під Києвом.

Слово автору:
 

Восени 2013 року ми з моїм чоловіком Євгеном пішки пройшли вдвох дорогу святого Якова – легендарний паломницький маршрут, популярний ще з часів середньовіччя. Наша дорога почалася у маленькому французькому містечку Сен-Жан-П’є-де-Пор, пролягала через усю Іспанію до міста Сантьяґо де Компостелла, і завершилася на мисі Фіністерра.
Ще перед початком паломництва знала, що писатиму про цей досвід книгу, яка – мені дуже хочеться в це вірити – надихне читачів якщо не вирушити на дорогу святого Якова, то принаймні реалізовувати свої великі Мрії.
Книга оформлена фотознімками, які робив мій чоловік Євген під час паломництва. 

Фрагменти з книги:
"Дорога святого Якова не має кінця. Вона веде далі, ніж далеко. Дорога впирається у собор святого Якова. Але не завершується. Те, що виростає з нескінченного, не має завершення. Це суперечить тому, що повинно бути. Це суперечить тому, що є.
Ті, хто пройшов цю дорогу, вже не можуть із неї зійти. Навіть якби й хотіли. Хоча ніхто не хоче, щоб дорога святого Якова закінчилася. Паломники закохуються у дорогу міцно і назавжди. Вони повернуться додому й сумуватимуть. Інакше не буває. Дорога знає про це. І залишається з тими, хто нею йшов, назовсім. Через підошви легких сандалій чи гірських черевиків проникає у шкіру. Вона легка, хоча йти нею важко. Вона сповнена таємниць, хоча здається, що всі її таємниці давно розгадано й описано. Однак кожен новий паломник, потрапивши на дорогу, відкриває її таємниці заново.

*
Хочу йти, щоб нікуди не прийти», – мені часто хочеться зупинити мить. Зупинити час". 
________________

Друзья, просим вас заходить с парадного Андреевского, 13!
После программы вас ждет угощение.
Стоимость входного билета в музей - 50 гр.