Добро і довіра - окуляри, які показують кольори...

Я поважаю людей, які досягають успіху, незважаючи ні на що йдуть до своєї мети, мрії... допомагають іншим. Доля звела мене з Олесею Тарасенко кілька років тому. Ми весь час сміялися, було весело, натхненно і життєствердно. Разом відпочивали, працювали над різними проектами, в тому числі благодійними.

Вона - засновниця першого блог-журналу України про цікаві події та цікавих людей LuckyUkraine.in.ua. Ще 1,5 роки тому в цей проект ніхто не вірив - та що там, писати щось в Інтернеті, кому це цікаво... ну ви ж знаєте, що отримати підтримку і натхнення словом - це велика рідкість у наш час. Я вірила. І хоча не могла повністю поринути і допомогти в реалізації всіх чудових і мега-крутих Ідей Олесі, завжди підтримувала.

 
За 1,5 роки її зусиллями, недоспаними ночами і неймовірною цілеспрямованістю кожен 5-ий проект в Україні відбувається за медіа-підтримки Лакі.Юкрйен, вона благодійник - справжній, щирий, який завжди кидає все і допомагає, якщо мова йде про дітей, особливо талановитих малюків, яким потрібен старт для становлення, для віри в себе. Такий і її новий проект Artkids. Насправді, вона як той енерджайзер - усюди!
 
Все йде легко, бо вона напрочуд гарна мама, комунікабельна та відкрита. Але в цьому і проблема. Довіряєш людям, оточенню, світу... а світ не завжди відкритий, щирий. Всі хочуть використати тебе на свою користь, прикритися твоїм знайомством, іменем, зв'язками. Це прикро, такий час. Але цінності, котрі вона несе в собі, навколо неї збирають світлих, щирих і чуйних людей, талановитих і просто крутих. 


Хочу подарувати твої цитати, сказані й почуті мною за час нашого знайомства: 

* Я мрію про щасливе життя для кожного, бо коли люди щасливі, у світі не залишається місця для злості, помсти, війни…

* Хочу, щоб Україна знайшла свій шлях, саме свій, один такий, не копіюючи, не підлаштовуючись, не кривдячи. І йшла своїм шляхом, до процвітання! Україна для мене бабуся, мати і дитина. Як і старше покоління, її треба підтримувати, поважати, слухати; як маму, її треба безапеляційно любити і довіряти їй; як дитину, її треба вчити власним прикладом, дати впевненість в тому, що ми завжди її захистимо.

* В суспільстві, я вважаю, не існує лиш чорне чи біле, кожна людина – це безліч відтінків. Шкода, що сьогодні більшість людей бачать світ лиш у двох кольорах. Добро і довіра – ті окуляри, які показують кольори, проте треба робити зусилля над собою, аби не забути їх вдягти.

* Діти - це найголовніше надбання, найбільший вклад в майбутнє. Роки зминають все: історію, цивілізації, країни… І тільки людина може залишитись незламною духом, головне – міцний хребет, котрий закладається в дитинстві!

* Майбутнє країни в наших руках і вчинках. Будь-якій події в майбутньому передують наші сьогоднішні вчинки. Як один недопалок може спалити весь ліс, так одна мимохіть скривджена в дитинстві душа може знедолити цілі країни.

* Виховання дітей – найвища шана для людини, найбільший вияв довіри від Бога. А ще це найважча праця, що не допускає помилок.

* Моя професія – нести мир і злагоду у світ. Сьогодні це вкрай важко, але надто важливо, аби нехтувати. Хорошими новинами важко викликати суспільний резонанс, але по краплинці добром наповнюється душа.

Я пишаюся нашим знайомством, хочу, щоб ти гарно відсвяткувала свій день народження. І нехай ця невеличка замітка буде моїм сюрпризом для тебе. Зараз можна купувати собі рейтинги і замовляти "а ля" круті статті, та я рада, що є портал і платформа, де можна вільно говорити те, що думаєш, і підтримувати й розказувати світові про своїх друзів, тих - хто поруч, і хто більше за наших політиків чи депутатів заслуговує на шану та цитування :)
Якщо ви помітили помилку чи неточність, виділіть фрагмент тексту та натисніть Ctrl+Enter.

 

Умови використання матеріалів сайту

Використання матеріалів можливе лише за умови активного гіперпосилання на UaModna ( див. Правила* ). Для генерації коду посилання натисніть на кнопку

Думки, позиції, уподобання та заклики, опубліковані на нашому сайті, є власністю авторів і можуть не співпадати з поглядами редакції uamodna.com

УКРАЇНІЗАЦІЯ: ТО ЩО ЦЕ БУЛО?
Історики досі сперечаються про те, чим же була насправді славетна українізація 20-х років. Так чи інакше вона стала яскравим періодом, котрий за багатьма ознаками виламувався з тієї трагічної української історії, яку, за Винниченком, "треба читати з бромом".
Читати більше