До питання про етнічне походження Рюрика

На сьогодні не вщухають дискусії про походження Рюрика. Одні вважають його слов'янином, інші — скандинавом, а ще інші — вигаданим персонажем. Вперше про нього згадується у Повісті минулих літ, під 862 р., коли його разом із братами Синеусом і Трувором закликали на правління північні слов'яни і угро-фінські племена. До речі, щодо двох останніх є популярною гіпотеза академіка Б. Рибакова, згідно з якою літописець не зрозумів шведського тексту, де повідомлялось, що Рюрик прийшов із своїм домом (швед. sine hus, сине-хус) та вірною дружиною (швед. tru varing, тру-вор) і назвав їх братами Рюрика. А можливо брати просто данина легенді (у легендах Північної Європи доволі розповсюдженим є сюжет про героя, та двох його братів), або калька з легенди про заснування Києва полянськими князями Києм, Щеком, Хоривом та їхньою сестрою Либідю. Втім, цілком ймовірно, що брати справді існували, але їхні імена до часів запису Повісті не збереглися. Також імовірно, що разом із Рюриком прибули просто два підлеглих йому або навіть рівноправних з ним варязьких воєначальники.

Щодо походження та діяльності самого Рюрика існують спірні питання. Багато істориків вважають, що Рюриком міг бути знаменитий вікінг Рорик Ютландський. Вперше на це звернув увагу бельгійський історик Фр. Хольман. Пізніше цю теорію підтримали ряд дослідників, зокрема Ф. Крузе, М. Беляєв, Б. Рибаков та інші. Будучи сином данського конунга Хальвдана Старого із роду Скельдунґів, котрий отримав в управління від франкського імператора Карла Великого Фрисландію, він після смерті свого родича Харальда Клака, втративши батькові маєтки, зокрема графство Рустріген (чи не від нього пішла назва руси?) у Фрисландії, посварився з імператором Лотарем, можливо, навіть, був ув'язнений, втік і став морським конунгом, себто піратом, нападаючи на фризькі береги.

На думку дослідників ім'я Рорик і Рюрик, є родовим прізвиськом (не особове ім'я), пов'язаним  із соколом, який на слов'янських мовах називався також рарогом. Цим іменем як відомо називали плем'я бодричів, котрі головували в Ободритському союзі західнослов'янських племен. Відомий герб Рюрика, атакующий сокіл пов'язаний з ними.

До речі у Якимівському літописі XVII-XVIII ст., використаного В. Татіщевом, міститься розповідь про новгородського князя Гостомисла котрий бачив сон: з живота його дочки Умили зросло чудове дерево. Волхви пояснили йому значення сна: від сина Умили (Рюрика) продовжиться княжіння його. Розповідь про дивовижний сон Гостомисла цілком традиційна. Схожі легенди були широко поширені в переказах інших народів, наприклад, відома така легенда, що оповідає про народження перського царя Кіра Великого. У зводі скандинавських саг, складеній знаменитим ісландським ученим Сноррі Стурлусоном в XIII ст., також є схожі мотиви. У цьому творі розповідається про древню історію Норвегії та її королів, починаючи з легендарних богів-асів. Дружина одного з норвезьких королів, конунга Хальвдана Чорного, Рагнхільд перед народженням сина бачить схожий сон, точно так же пояснений віщунами. І дійсно, син Рагнхільд, великий конунг Харальд Прекрасноволосий, не тільки об'єднав всю Норвегію під своєю владою, а й став засновником розгалуженого роду норвезьких королів. До речі ця подія відноситься до часу коли жив Рюрик. Можна припустити, що сага про Хальвдана Чорного яку написано за триста років після подій насправді відноситься до Хальвдана Ютландського, дружиною якого була Умила. Окрім цього як зазначав історик та філолог І. Срезневський, ім'я Гостомисл має цілком західнослов'янське походження. Під цим іменем згадується у франкських латиномовних анналах ободритський князь, союзник данів, який загинув у 844 р., під час походу на нього Людовика Німецького (на думку деяких дослідників, Гостомисл не загинув, а пересилився на землі ільменських словен, де згодом постав Новгород). Можна припустити, що саме він заради закріплення союзу з данами видав за їхнього конунга свою дочку Умилу, в результаті чого родився Рюрик, ім'я якого пов'язане з племенем рарогів, князем яких очевидно і був його дідо. І взагалі якщо поєднати всю хронологію життєпису Рорика Ютландського, то вона співпадає із життям Рюрика. Так у 846 р. р. Рорик спалив Дорестад майже на очах у імператора Лотаря, який знаходився у Німвегені. У 850 р. для нападу на Англію Рорик зібрав потужний флот у 350 дракарів. З цим флотом він силою захопив той же Дорестад. Дорестад був значним портом не тільки Фрисландії, але й всієї імперії на узбережжі Північного моря. Після цього імператор Лотар був змушений повернути Рорику володіння у Фрисландії як імперський лен, який той був зобов'язаний захищати. З цього часу соратником Рорика став син Харальда Клака, Готфрід. У 857 р. новий конунг Данії Хорік ІІ надав Рорику частину своїх земель між Північним морем і річкою Ейдер. Очевидно в такий спосіб він досягнув компромісу з одним із претендентів на данський престол. У 863 та 867 рр. велика флотилія Рорика двічі здійснила набіг на прирейнські землі імператора Лотаря. По смерті Лотаря Рорик звернувся до Карла Лисого, з яким зустрівся двічі, — у 870 та 872 рр., причому на другій зустрічі він був з молодшим сином Харальда Клака, Родульфом. У 873 р. Рорику були повернені володіння у Фрисландії, після чого він присягнув Карлу Лисому. Однак в тому ж 873 р. Рорик присягнув братові Карла, Людовику Німецькому. І після цього західні джерела про нього не згадують. А вже у 882 р. володіння Рорика у Фрисландії від імператора Карла ІІІ Товстого отримав Готфрід, старший син Харальда Клака. Таким чином можна стверджувати, що до 882 р. Рорик вже помер (Рюрик помер близько 879 р.).

Відсутність Рорика у західних джерелах, історики списують на появу цього конунга на Сході, з чого стає цілком імовірним тотожність обох персонажів. Але навіщо Рюрик покинув західні більш цивілізовані землі, і направився на Схід? На думку історика Г. Вернадського, Рюрик мріяв створити свою імперію на кшталт імперії франків Карла Великого. На Заході створити таку імперію в середовищі данів чи ободритів практично неможливо. Мішали зовнішні фактори, зокрема ті ж франки і вікінги. А от на Сході в глухомані серед слов'янських і фінських племен, цілком хороший варіант. Але і тут промах. Мішала місцева опозиція, яка очевидно складалась з купців, котрі протиставляли себе привезеним Рюриком фризьким купцям та підбурювали проти нього місцеву знать. Відоме повстання князя Вадима Хороброго проти Рюрика, яке жорстоко було придушено. Але не зважаючи на опозицію, Рюрик намагався створити імперію. На це вказує літописець XVII ст., котрий зазначає про похід Рюрика на лопарів і карелів у 879 р., (очевидно для розширення земель) під час якого він загинув (згідно іншою версією, Рюрик загинув під час сутички з місцевою опозицією). І вже його наступник Олег почав здійснювати мрію Рюрика, захвативши Київ він почав будувати нову імперію яка отримала назву Київська Русь.

Важко сказати якої релігії був Рюрик. Згідно франкським анналам, він був хрещений у 826 р. Але очевидно нової релігії він не дотримувався. По батьківській лінії Рюрик був нащадком бога Одіна, якого він теж навряд чи шанував (хоча такий варіант не відкидається). Скоріш за все він дотримувався материнської слов'янської віри, на що вказує його ім'я, адже Рарог був божеством однойменного племені. Тим більше не шанували скандинавських богів його син Ігор, внук Святослав та правнук Володимир. Уже в договорі князя Ігоря з Візантією 944 р., після походу в якому брали участь і варяги, язичники клялись зброєю перед Перуном, тоді як християни робили це в церкві Іллі. До речі дослідники вважають, що варяги були не зовсім тими вікінгами з європейських джерел. Це була корпорація започаткована ще фризькими купцями в VI-VII ст. (до епохи вікінгів) в яку входили купці та наймані воїни, і не тільки скандинави, але і західні слов'яни, зокрема приморське плем'я Ободрицького союзу вагри, котрі були чудовими мореплавцями піратами, не гіршими вікінгів, і від яких могла піти назва варяги.