Проблеми дефіциту прісної води загострюються з кожним роком. І цей дефіцит має не лише вагомі економічні, але й гострі політичні наслідки.
Якось прочитав в інеті статтю під заголовком: "Следующая война на Ближнем Востоке — из-за воды." - Институт стратегических исследований Stimson Centre опубликовал доклад Расела Стиклора под таким названием.
Автор досить аргументовано доводить, що однією з основних об’єктивних причин збройних конфліктів на Близькому Сході є саме водний дефіцит. Майже одночасно українські ЗМІ сповістили про наміри українського уряду відновити систему зрошення на площі близько 1 мільйона гектарів землі та отримання 3-х мільярдного кредиту Україні від Китаю для фінансування цих проектів. Одним словом, ситуація спонукає до роздумів: "Що робити? Як краще вирішити цю гостру проблему?" Свої міркування з цього приводу хочу висловити і я.
Основним донором зрошувальних систем України на сьгодні є Дніпро. Північно-Кримський канал показує, як довго та дорого будувати традиційні "каналізаційні" зрошувальні системи (ЗС). Та найвразливішим місцем таких ЗС є обезводнення русла річок. Сир-Дар'я та Аму-Дар'я — суворе тому підтвердження. Нові часи потребують нових рішень. Чи можна брати воду з річок таким чином, щоби рівень води в них при цьому не знижувався. Виявляється, що можна. Як саме, про це далі.
10.09.2009 р. я отримав Патент на к.м. №43968, згідно з яким вода з річки відбирається за допомогою труб в місці впадання її в море. Прокладені по дну моря прісноводні трубопроводи стануть, таким чином, своєрідним продовженням русла річки до потрібного нам місця. З їх допомогою Дніпро, наприклад, зможе "впадати" в Крим чи Одесу, а Ніл в Ізраїль та Палестину з Ліваном. Переваги запропонованого способу очевидні: роботи можна розпочинати хоч сьогодні, все необхідне для цього у нас є, зокрема, і великі трубопрокатні підприємства (потужності яких у нас недовантажені).
Якщо розвинути ідею далі, то українські зрошувальні фірми не лише в короткий термін перетворять на зелену оазу весь Причорноморський регіон нашої країни, але й вийдуть на міжнародний рівень. Слідом за Дніпром-Славутою вони спрямують у корисне русло потужні води Дунаю, а потім направлять води голубого Нілу на Близький Схід та Північну Африку. Перспективи та можливості для українського бізнесу відкриваються дуже і дуже заманливі.
Окрім фінансової вигоди Україна отримає ще й відчутні політичні дивіденди, приносячи живильну вологу у вічно спраглі та політично напружені регіони світу. Ну і нарешті, Україна продемонструє світу можливість реального позитивного впливу людини на глобальні кліматичні проблеми нашої планети. Введеня в господарський обіг величезних об'ємів прісної води дозволить озеленити великі площі суші, збільшити їх врожайність та знизити гостроту продовольчої проблеми. А зменшуючи кількість річкових стоків у Світовий океан, можна буде навіть протистояти підвищенню його рівня, викликаного таненням людовиків у горах та Антарктиді.
Якщо ви помітили помилку чи неточність, виділіть фрагмент тексту та натисніть Ctrl+Enter.
