Дмитро Мережковський - нащадок старого козацького роду

7 грудня 1941 р. у Парижі від інсульту помер 76-річний Дмитро Мережковський, письменник, релігійний філософ; чоловік Зінаїди Гіппіус (поетеси, хрещеної матері Олени Теліги). Після його смерті Зінаїда Гіппіус констатувала: "Я померла, лишилося померти тільки тілу".
 
facebook.com
 
Нащадок старого козацького роду, Дмитро Мережковський, писав у автобіографії: "Мій прадід Федір Мережко був військовим старшиною в місті Глухові. Дід, Іван Федорович, в останні роки ХVІІІ ст., приїхав до Петербурга і, як шляхтич, вступив до Ізмайлівського полку. Тоді, мабуть, і змінив він своє малоросійське прізвище Мережка на російське - Мережковський. З Петербурга переведений був до Москви і брав участь у війні 1812 року. Батько мій, Сергій Іванович, народився в 1821 р. в Москві від другої жінки Івана Федоровича Курбської. Виховувався в пансіоні. Вступив на казенну службу в 1839 р.. Служив спочатку у оренбурзького губернатора, а потім в придворній конторі. В 1853 р. одружився з дочкою правителя канцелярії петербурзького обер-поліцмейстера. Я народився 2-го серпня 1865 р. в Петербурзі. Часто виїжджаючи в службові відрядження на Південний берег Криму, до Лівадії, батько іноді брав мене з собою. У нас був маєток по дорозі на водоспад Учан-Су. Пам’ятаю чудовий палац в Оріанді. У 1879 р., коли мені було 14 років, батько повіз мене до Алупки, на відзначення 70-річчя Лісавети Ксаверівни Воронцової. Я не знав, що маю щастя цілувати ту руку, яку піввіку тому цілував Пушкін".

У поемі про роки дитинства "Старовинні октави" Мережковський писав: 

Я вперше восени побачив Крим. 
Здавався край далекий сном чудовим... 
...При місяці біліє Севастополь... 
...В обителі Георгія Святого 
Ченці знайшли прихисток тут собі. 
Там я блукав... 


У 1881 р. батько Мережковського вигнав з дому свого старшого сина за те, що той встав на захист героїв 1 березня. Перший вірш Дмитро Сергійович надрукував у 1882 році. Закінчивши гімназію в 1884 році вступив на історико-філологічний факультет Петербурзького університету. 

Перше серйозне романтичне захоплення Мережковського - А. Давидова, дочка видавниці "Северного Вестника" Л. К. Давидової, але роман був невдалим.

Після закінчення університету 11 липня 1888 р. у Боржомі Мережковський познайомився з дев’ятнадцятилітньою Зінаїдою Гіппіус. І почалися кожного ранку зустрічі в парку, довгі розмови, відчуття повного духовного й інтелектуального єднання. 8 січня 1888 р. у Тифлісі вони обвінчались практично без гостей. День весілля молоді провели за читанням. На ранок Гіппіус, за її визнанням, "забула, що напередодні вийшла заміж". Невдовзі вони переїхали в Петербург. Вони прожили разом, як писала Гіппіус у мемуарах, "52 роки, не розлучаючись ні на один день".
 
wikipedia.org
 
Сучасники відзначали, що Мережковський і Гіппіус складали єдине ціле, подружжя признавалося, що часто не помічали, кому з них належить початок тієї чи іншої ідеї. "Вона не інша людина, а я в іншому тілі", — писав Мережковський. Але вони – живі люди, тому були бурхливі романтичні захоплення Зінаїди, сварилися вони й через стрибки у гречку чоловіка: його бурхливий роман з О. Образцовою, з поеткою Л. Вількіною.
 
wikipedia.org
 
Втім, це не заважало плідній роботі. У 1892 р. вийшла збірка віршів Мережковського "Символи" і майже одночасно, в 1893 р. з’явилась книжка іншого українця Володимира Соловйова "Про причини занепаду і головні течії сучасної російської літератури", яку стали вважати маніфестом символізму. У 1914 - 1915 рр. І.Д.Ситін видав твори Мережковського в 24 томах. Мережковський не раз висувався на Нобелівську премію з літератури. (1914 р. його кандидатуру висунув академік М. Котляревський), був пошукачем на здобуття Нобелевської премії у 1933 р. (тоді лауреатом став І. Бунін).

Більшовицький переворот 1917 р. вони з жінкою не прийняли і в 1920 р. залишили Росію. Дмитро Сергійович писав: "Большевики нічого не можуть створити, але все можуть зруйнувати. Люди забули Бога - ось причина всього, але і Бог забув людей". На відміну від багатьох, подорожуючи до Парижу, вважав для себе неприйнятним проживання в готелях і придбав у столиці Франції власне житло. Тому після еміграції з Росії разом з дружиною не знав блукань і невизначеності багатьох російських емігрантів, а оселився в Парижі. Жив і працював там до смерті.

Мережковський був сильним і небезпечним у дискусіях. Він мав рідкісний ораторський дар; "говорив, ніби розмірковуючи вголос — спокійним, дуже гучним голосом, майже не жестикулюючи", умів вчасно кинути убивчі для опонента репліки.

Останні місяці життя Мережковський багато працював: прочитав публічні лекції про Леонардо да Вінчі та Паскаля, але був заборонений окупаційною владою. При німцях Мережковські бідували; були виснажені морально й фізично, тому трагічна розв’язка не забарилася.
Якщо ви помітили помилку чи неточність, виділіть фрагмент тексту та натисніть Ctrl+Enter.

 

Умови використання матеріалів сайту

Використання матеріалів можливе лише за умови активного гіперпосилання на UaModna ( див. Правила* ). Для генерації коду посилання натисніть на кнопку

Думки, позиції, уподобання та заклики, опубліковані на нашому сайті, є власністю авторів і можуть не співпадати з поглядами редакції uamodna.com

Який матрац обрати при болю в спині
Турбота про власне здоров’я завжди має бути в пріоритеті, особливо, якщо справа стосується стану спини. Для відновлення сил та здорового стану хребта й м’язів дуже важливо правильно відпочивати, користуючись усіма перевагами сучасних якісних матраців.
Читати більше
З чого почати навчання гри на гітарі
Вивчення нового музичного інструменту розширює кругозір та допомагає відкрити в собі нові таланти. Бажання освоїти гітару на початковому рівні легко реалізувати навіть при самостійній роботі, без звернення до викладачів. Розглянемо первинні етапи, що передують впевненому відтворенню кількох улюблених мелодій.
Читати більше