Діти вогненного часу, таємниці відьом і коти, такі, як ти – 3 книги з химерними сюжетами

Цікаві та захопливі історії з химерними сюжетами – це саме те, чого у наш тривожний час іноді не вистачає для отримання душевного комфорту.

Мія Марченко, Катерина Пекур. Діти вогненного часу. – Х.: Ранок, 2024

За сюжетом цієї незвичайної історії, надворі перші дні повномасштабної, і дівчинку Катю, що разом з бабусею чекає батьків на київському вокзалі, якась страшна сила затягує в дивну місцину… Це паралельний світ Завокзалля, населений урбанізованими духами, невпокоєними привидами, дрібними богами й особливими людьми. Ясновельможна Маарґ - правителька Київського Вокзалу, старший колійник Фрідріх, майстер-обхідник Йоган, малий колійник Августин. А також різні химерні персонажі: нащадок Змія Київського, Жулянські Близнюки, Повітруля, Безіменний, Мишвертень, Щуровідьма та інші представники завокзального бестіарію. Утім, війна прийшла не тільки в Україну, але й в паралельний світ духів: «— Лихо сили набрало, мо’, пожертвами альбо чарами, того не знам. Але тераз може і нас зруйнувати. І Вокзал людський, і Примарний, і Шляхи, і Химерний Київ, і цілий Химерний край. Люди, уражені Лихом, - то гидь. Та й духи - не краще. Божевільні, люті». Крім того, хтось потроху руйнує цей шматочок Химерного Краю. І планує знищити реальний Вокзал, від якого залежить життя мільйонів людей! Хто цей зловмисник? Хтось із міських духів плете хитромудру інтригу? Катя та її випадковий товариш, юний дух-колійник Августин, мають розплутати таємницю, щоб врятувати себе й світи, які вони люблять. «Та потім з’ясувалося, що діти стоять перед обвалом — цілі, хіба що вкриті брудними патьоками. Верх протилежної стіни і шмат стелі обвалилися всередину, просто в чорну воду, але акуратно, так, ніби від широкого розкиду шматки цегли втримала якась нездоланна перешкода. У провал зазирало небо. Воно навіть не було надто яскравим, бо на вулиці, очевидячки, лише розвиднялося, але після пекельної пітьми колектора навіть сіре передсвітанкове світло сліпило очі».

Наталя Місюк. Мова. Таємниці відьом. – К.: Видавничий дім «Mamino», 2024

Так само у форматі пригодницької ця книжка розповідає про особливості української мови, які важливо знати кожному, хто щойно відкриває її для себе. Слід додати, що основою книжки Наталі Місюк «Мова. Таємниця відьом» став особистий досвід авторки Наталі Місюк, кримки, яка 2014 року залишила півострів, переїхала до Львова і почала розмовляти й писати українською в побуті, роботі й творчості. Так само головного героя книжки з дому вигнала війна, і опинився він у чарівному містечку, де живуть відьми, які хоч би що робили – чи то варили в казані «мовне» варево, а чи спілкувалися поміж собою та іншими дієвими особами історії на зразок Прикметника чи Займенника – завжди говорять про рідну мову. «— Річ у тім, що інколи замало змінити тільки закінчення, - дізнаємося ми подробиці. - Буває, ще треба трошки почаклувати з буквами всередині слова. Пам’ятаєте, у нас уже була подібна історія з кличним відмінком? І не тільки у нас, пані Множина теж із тим зіткнулася… Правильно — і тому зручно — сказати «у Дзизі», «в дорозі», «у відпустці». Звучить мелодійно. Хай там як, але наш головний герой, який виявився… ну то дізнатися, ким саме, можна, прочитавши книжку… знайомиться з чарівними відьмами, переживає захопливі пригоди, потрапляє в халепи, робить несподівані відкриття про мову й життя загалом. Ну й опиняється нарешті… Про щасливе завершення можна так само дізнатися після прочитання цієї захопливої історії.

Марія Козиренко. Коти. Такі, як ти. – Х.: Ранок, 2024

Таємниць у цій незвичайній книжці так само чимало, але насамперед – для її маленьких героїв. Утім, дорослі так само можуть навіть не здогадуватися, що коїться просто перед ними, і як химерно, цікаво, творчо можна інтерпретувати, здавалося б, знайомі речі. Тож наразі про виховання не ділом, а словом, а також його візуалізацією, що й відбувається  у добрій казці «Коти. Такі, як ти» Марії Козиренко. Малювала в книжці художниця Женя Птиця, чиї чарівні акварелі прикрашають веселі й серйозні сюжети. А вже пухнасті герої книжки - кошенята Чубчик, Мурчик і Розумчик - такі непосидючі! Зовсім як маленькі хлопчики й дівчатка. І не дивно, адже світ такий розмаїтий та досліджувати його так цікаво, дослухаючись маминих порад, про що свідчать відповідні розділи книжки: «Чому коти не їдять вишень», «Молочна історія», «Непрохані хвості» та інші. І звісно, все нашим котикам вдається, але кожному по-своєму. Цікаво, чому? Невже вони такі різні, як, власне, й люди? «Кішка декілька секунд дивилася на них мовчки, а потім промовила: «Гаразд. Схоже, у дечому ви вже розібралися краще за деяких дорослих котів. Тому у мене залишився тільки один котячий обов’язок для вас. Ви різні, вас тішать і роблять щасливими різні речі. Пам’ятайте, кожен кіт має бути собою».

Ілюстрація: Oleganster Art