|
19 серпня 2017
Марина Чиянова |
Діалектика подиху - там, на високій горі,
Де зриваються в небо і зорі, і ліхтарі,
Викривляється Всесвіт, та доля її пряма,
І паплюжить, і кличе в принадні кути пітьма.
Діалектика міста - столиці, що греблі рве,
Зачіпає кармічне, містичне та ratio неживе,
В поєднанні світів зрозумілі усі стежки,
І мереживо думки, що тягнеться крізь віки.
Діалектика розуму - просто невпинна гра,
Позування сюжету на лезі того пера,
Яке не випадково невидиме - так на дні
Сторінки затягають у пастку, а у вікні
Відображені спогади - вишні, моря, м'ячі,
Від дитинства обірвані саги, чуже "мовчи!",
Як наказ. Та мовчати не можна. Чекають всі
Діалектику правди в холодній живій росі.
Серпень 2017. Одеса.
| 0 | 432 |
Умови використання матеріалів сайту
Використання матеріалів можливе лише за умови активного гіперпосилання на UaModna ( див. Правила* ). Для генерації коду посилання натисніть на кнопку
Думки, позиції, уподобання та заклики, опубліковані на нашому сайті, є власністю авторів і можуть не співпадати з поглядами редакції uamodna.com
