Детокс тіла та психіки. Роздуми практикуючого.

Сьогодні модним є слово детокс, детоксикація. А на ділі — очищення. Чистка організму, позбавлення його від накопичених в ході неекологічного способу життя шлаків і токсинів, які ми носимо із собою і які нам й не потрібні. Більш структуровано і чітко я зможу описати все, пройшовши, мислю собі, довший шлях, а зараз, перебуваючи, власне, на одній із таких програм, яку я влаштувала собі, поділюся думками, що рвуться наволю. 

Дослідникам всія себе присвячується

Чергова цікава книга, якої я не знайшла в українському перекладі — "Симулярки і симуляція" Жана Бодріяра. Чому все, що так мене цікавить (ну майже все), не перекладене на рідну (рубрика називається — візьми і зроби)?
 

Було б не те щоб зручніше, не питання: я й російською читаю без проблем, просто... я б її не забувала. Ту, якої мене вчили з перших слів. Не лише книги, блогери на ютубі і ті теми, що вони порушують, — власне ті, які кличуть мене і ведуть, цікавлять над усе — не українською. І так уже скількись років поспіль. Я жадібно поглинаю матеріал російською. І я дякую, що він є. Що він взагалі є. І тепер я слухаю Яніну Соколову не так через теми, на які вона говорить, як через несамовито соковиту і смачну українську, що пливе з її вуст. І я не можу наїстися. Я скучила. Fuck. Не думала, що зловлю себе на цьому відчутті. Особливо зараз. Коли я на 15-му дні умовного голодування (чисточка, детокс) по Марві Оганян. Коли всі відчуття загострюються, і переоцінка сенсів та цінностей просто вивалюється на тебе, як речі з шафи, яку ти не прибрав. Що там тіло, свідомість (а найбільше - заради неї всі мої риття, пошуки, експерименти і трансформації) міняється. Ніякої містики. Все дуже закономірно. Іноді мені дивно і трохи страшно, що все так швидко, а потім я згадую, що сама так захотіла і - опомнись (Дорн)), приходжу до пам'яті. 

Таке дивне відчуття - коли ти чуєш слова на смак. Як в дитинстві. У мене були смакові асоціації із словами. Я нікому цього не казала, бо думала, що з мене сміятимуться. Наприклад: слова "сам", "сама" - це плавлений сирок, слово "любов" - болгарський маринований перець в трилітровій банці, слово "я" - печене яблуко, "неймовірно" - смажений/тушений топінамбур, "кретин" - курячі крильця (як в хеппі міл), "шило" - сало, "пройти, пройшов" - шоколадка, "важити" - шоколадне масло, "міст" - кисломолочний сир, "вмерти", "померти" - вівсяне печиво, "цілителька" - журавлина, "може" - насінина гарбуза смажена/сушена без лушпиння, "ідіот" - буряк варений, слово "напевно" - печений дріжджовий пиріжок з повидлом, слово "асоціація" - лимонна кислота, "придумай" - томатний сік, "уява" - сіточка для сушки і укладки короткого волосся (колись такі були), "примітивний" - молоко, можливо з маслом і часником (таким лікували простуду, здається), "жесть" - згущене молоко неварене, "противний" - мандарини, "репродукція" - помідори (можливо мариновані), слова "взяв", "взяти" - вафлі Артек.

Ви скажете - піди поїж. Але в дитинстві я не була на умовному неїдінні, я просто відчувала слова на смак. І зараз не хочеться їсти, бо п'єш. Трави і соки. Але ловиш себе на рефлексі, який з тобою з самого малку - ти завше жуєш. Часто - просто, за компанію, з роздратованості, як бонус собі за труди, під телек чи відео - якраз непомітно і неконтрольовано, несвідомо,не запитуючи себе чи хочеш, а якщо хочеш, то що саме (can u really feel this?). А може ти хочеш на свіже повітря, а може обіймів, а може розібратися в собі (але знову тікаєш в їжу/алкоголь і всі інші стимулятори - ще "краще")? Відкладу на потім свій дисбаланс, піду поїм/вип'ю кави = закинусь/ширнуся. І, о богИ, як же на ній все навколо зав'язано. На їжі. Ти живеш і працюєш заради неї, ти їй поклоняєшся і на ній сидиш, як на наркоті ( офіційно невизнана - значить не воно, це точно. Спимо спокійно). Вона з тобою завжди, якщо що. Якщо посварився, вдало приземлився (в аеропорту например), щось не вдалось, розійшовся з коханим чи хто то був, подивився й ледь не подавився на життя в соцмережах інших боголюдей, і.т.д. Твої найкращі таблетки з присипляння свідомості завше тут. Після яких ти відразу заспокоїшся, захочеш поспати, забудеш про свої проблеми, відволічешся (хоча б поки жуєш і травиш), забудеш чого хотів і нащо воно тобі треба взагалі.

Наркотики бувають різної степені важкості: від всеїдіння, потому паскетаріанство, вегетаріанство, і  до веганства, живої їжі, сироїдіння, фрукторіанства, моноїдіння...а далі. Практики неїдіння. І автономний режим(ще є купа назв). Вони існують. Веганство - прекрасний спосіб сидіння на наркоті середньої чи пак вище середньої важкості, яке уже дозволяє позбутися распіраторних захворювань, головних болей, багато всякого (індивідуально, плюс, залежить наскільки зашлакованими ви були/ще є, і як давно ви це робили). Сироїдіння, жива їжа (різняться) - це вже левел легких наркотиків, видова їжа, яку ми забули в силу того, що сидимо на набагато важчій наркоті (і вона нам подобається, поки організм не починає здавати позиції), і плюс - про це нам ніхто не розповідав. Тому почувши про подібне вперше, ми зазвичай крутимо пальцем біля скроні і починаємо гаряче кричати про предків, білок, та іншу хренотінь. Можна ніколи так і не дізнатися навіть про це, традиційно хапаючись за бік/голову, в кого що, у свої 30, 40, навіть 20 з хвостиком (вау, навіть так), швиденько закидаючи до писка чергові пілюлі (а хулі, вся жизнь впереди), продовжуючи нарікати і клясти, зітхати і жалітись, і врешті-решт продовжувати тягти волинку, бо ж....всі так живуть. Навіть не знаю кому дякуючи, але не всі. Ибо ми експериментатори і дослідники, ще й творці. Не годиться нам вірити в "установлене", годиться перевірити, тим паче - ми вже на цій стезі не перші. Брешу, комусь годиться, а комусь ні) Не обраним. Вибір - наш (Крим наш, аааа).

Я відчула велике розуміння і любов до людей навколо, вже на першому тижні цього умовного голодування. Бо зрозуміла, як непросто робити такі зміни в собі. Крім того, люди про це, здебільшого, не здогадуються (парадигма жертви, приреченості), не відають про подібну інформацію, і, будьмо чесними, відати не прагнуть. Бо все йде в руки тому, хто виявив намір. Захотів - і все знайшлося. Я бачила кафешечки, дітей на перервах, розмови про перекуси, шаткування капусти, про що приготувати на вечерю і всю запару навколо цього. Я розуміла як глибоко це вкорінено. (Подібна історія з сексуальним інстинктом. Тільки цю енергію можна трансформувати в русло творення. І ту теж можна. Звучить, як героїзм, але ніт же ж). Іноді, мені ностальгічно хотілось бути як всі і паритись тим же, але я знала, що хочу іншого, хочу досліджувати. Себе. Свою свідомість і можливості. Де їх грані в цьому тілі? І я ловила себе на тому, яке тепло відчуваю до людей. Бо це непросто. Як непросто було мені перестати їсти (навіть хотіти їсти) супермаркеті солодощі, а на ділі - не так смакові штучні додатки, які я вчувала дуже чітко і які не вставляли мене, як його величність наркотик білий (не зайчик, сука)) цукор. Я пам'ятаю як купувала щось солоденьке щоразу, як відчувала стрес чи занепокоєння. І тут же уже нічого не хотілось, тільки спати, - ніякої працездатності/ефективності/легкості/енергії. Спочатку норкотик в кров - бери кредит, а потім сонливість - віддавай (як влучно пише Вадим Зеланд). І я питала себе - невже воно таке смачне? Ні хера, й близько не лежало з тим, як пече моя бабуся. Просто психологічний дисбаланс. Майтник туди - маятник сюди. Стрибай і лови. Ади.

Все, що я зазначила вище про види харчування має одну цікаву/важливу особливість: існують стікери, які ми клеїмо на групи людей, щоб їх позначити - вегетаріанці, вегани, християни, ігромани..ну, ви зрозуміли. На ділі ж, коли ти починаєш робити свої особисті зміни, у тебе все йде неповторно і по-своєму. Від тебе, як непотрібні шари, поволі відпадають ті продукти, і в тому порядку, який пасує/потрібен власне тобі. Тому ти не можеш часом віднести себе до якоїсь однієї з груп, із стікером на лобі. І це окей, і слава анімації (яйцям, космосу, пролетаріату, богу, богам, верховенству права, капіталізму, - підстав чи вигадай своє. Оу є). В когось все починається з відкидання алкоголю й сигарет. В когось з м'яса, в когось з солодкого, в когось з молока. Хтось приходить до цього (своїм шляхом!) через гуманне ставлення до тварин, хтось через хворобу, хтось через спорт, хтось через духовні практики, хтось через дослідження питання здорового харчування, хтось через конспірологію, хтось через езотерику, хтось через психологію, пошук себе, саморозвиток, пробудження, хтось через любов...яким би не був твій шлях і через що б він не пролягав, він ні на що не схожий (та на цю гору вже ходили до тебе, іншими стежками, та все ж) і по дорозі дуже допомагає керуватись голосом серця/внутрішнім голосом/ інтуїцією(назви як хоч). Я не знаю кому ще вірити, якщо не йому.Щасти тобі, дослідник. Нехай тебе веде твій навігатор. По трошки, додаючи тілу рух/спорт, очищаючи цей, такий потрібний нам, скафандр/дім, тобто тіло (тут і нове харчування і різні системи в поміч), очистяться й думки. І все це в купі дасть тобі можливість відчути більше енергії в тілі, більше легкості, більше сили в м'язах, більше радості. Оскільки все це взаємо і нерозривно пов'язано, допоки ти тут. В цьому тілі. Ти зможеш відчувати більше і тобі відкриється нове, буде багато інсайтів, ти сміятимешся і плакатимеш. Врешті решт, зможеш прокинутись, усвідомивши одного разу, окинувши взором пройдений шлях, як глибоко ти спав.

І...ти ніколи не повіриш в сказане мною і не відчуєш, допоки не перевіриш сам. А до того - а до того я не знаю бога..))Шевченкове. Оу є.

І, я знаю, ти можеш хотіти чарівну таблетку чи телепортуватись туди, де ти вже оновлений, чоткий, той, що пройшов крізь вогонь, але... сорян. Тут така реальність, чувак, що все працює трошки не так. Мало того, що повільно (а інакше твоє тіло і свідомість хер би витримали, к чертям би все поплило, не той левел ще у нас, не той, ми в царстві Аїда)), так ще й переставляти ніжки треба самому, step by step. І все так плааавно і по трохи міняється. Ну, щоб ти не сильно стресував, що теж, погодься, непогано. Але є бонуси. До фігіща. Від - все само знаходиться (інфа, люди, книги), до проблисків в голові і все більш чіткого розуміння - а де це я, а що це я, а хто це я? І т.д. Ну... одним словом, все побачиш сам. Салам)