Ігор Стравінський: Музика, парфуми, кохання…

Ігор Стравінський народився в 1882 році на Швейцарській вулиці в Оранієнбаумі на дачі, яку знімав батько.

Ігор отримав типову дворянську освіту: його вихователькою була молоденька гарненька німкеня Берта Ессерт. Російською вона практично не говорила, тому хлопець легко сприймав іномовні середовища. З часом Берта була вихователькою його дітей. З дев'яти років Ігор брав приватно уроки фортепіано.
 
У 14 років закохався у 19-річну панну, з якою займався мовою, але мати якимось відчуттям це виявила й поставила крапку. У вісімнадцять років за наполяганням батьків Ігор вступив на юридичний факультет Санкт-Петербурзького університету, одночасно приступивши до самостійного вивчення музично-теоретичних дисциплін у В. П. Калафате.

Влітку 1902 року студент Ігор Стравінський познайомився з батьком однокурсника з університету Андрієм Римським-Корсаковим. З цього часу він двічі на тиждень упродовж п’яти років отримував безцінні уроки композиції, наполегливості та дисциплінованості в роботі - це була єдина композиторська школа Стравінського. 

14-річним Ігор потрапив на Волинь у райський куточок, звідки родом його мати. В Устилузі був маєток Носенка, чоловіка старшої сестри матері Ігоря Стравінського. Відтоді він приїздив сюди кожного літа. А у серпні 1906 року у Ярмолинцях (Хмельниччина) завітало до юнака трепетне почуття.

З першого погляду на дівчину "рідкісної душевної краси" Катерину Носенко, хоч і старшу за нього на один рік. Палке взаємне кохання цього ж місяця уквітчалося заручинами й увінчали весіллям. Його відгуляли в селі Омельне у маєтку Дмитра Носенка, близького родича сім’ї Катерини. У придане Катерина отримала землі у Устилузі, де у 1907 році за проектом Ігоря Стравінського було побудовано шале. Кожне літо до 1914 р. родина проводила в Устилузі; у власному маєтку, композитор написав 16 музичних творів.

Ігор Стравінський з Катериною прожив у шлюбі понад тридцять років. Звісно, шлюби з двоюрідними сестрами церква не освячувала, але, як кажуть старі люди: "коли гроші єсть, то і дупі честь". У щасливого подружжя народилося четверо здорових дітей: Федір (1907-1989), Людмила (1908-1938), Святослав (1910-1994, у дорослому віці він змінив ім’я і став "Святослав Сулима Стравінський" на честь родового герба "Сулима", роду Стравінських), а також Мілена (народилася в 1914 р., жила в США).

Молодий композитор разом із родиною кожного року зимував у пансіоні чи готелі Кларані (частина Монтре), бо його дружина хворіла на туберкульоз і не могла переносити холодні зими Петербурга. За цей час Стравінський зблизився з далеким родичем (п’ятиюрідним братом) по материнській лінії Сергієм Дягілєвим, який сприяв розвиткові композиторської кар’єри (й реклами).

На "Російських сезонах" у Парижі відбулися прем'єри балетів "Жар-птиця" в 1910 році, "Петрушка" у 1911 році і "Весна священна" в 1913 році. Сталося так, що на початку 1914 р. народилася Мілена й родина замість повернення до Росії провела літо в горах. І з’ясувалося, що на заваді поверненню родини Стравінських стала війна, потім революція, яка забрала у нього маєток, гроші в банку, батьківщину. 

А діти є діти: старшим треба було вчитися, малій – виростати. Крім того Стравінський утримував матір і родину сестри Катерини. До 1920 р. пробули в Швейцарії, потім були важкі часи у Франції. Радянський уряд відмовився підписувати міжнародні закони про авторське право, тому з’явилася можливість виконувати всі опубліковані в Росії твори, нічого не платячи автору. Дягілєв, який був вічно без копійки, цим скористався – і брати посварилися.

Ну, не був Ігор Стравінський чоловіком однієї дружини, мав таємничий любовний роман із Коко Шанель. Музика, парфуми, кохання… 37-літня Мадам Елегантність отримала таке натхнення, що винайшла свої знамениті "Шанель № 5" і подарувала їх дружині коханого. Коко віддала свою віллу "Бель Респіро" в Гарші сім’ї Стравінських і два роки утримувала їх. Коко навіть найняла російську кухарку й прислугу. І пізніше упродовж 13 років день у день відправляла чималу суму на підтримку творчості Стравінського. А композитор на концертах почав сам виконувати твори або диригувати (як розумієте, гроші).

Кажуть, що в похилому віці Стравінський зустрічався з Шанель, і вони довго згадували минуле. Померли вони в один рік із різницею у три місяці. Коко Шанель померла від серцевого нападу у вишуканому паризькому готелі Ріц, поряд із ліжком знаходилася ікона, яку їй подарував Стравінський у 1920 році.

28 травня 1921 року Дягілєв у кав’ярні Парижа познайомив Ігоря з актрисою і художницею Вірою (уроджена Боссе, в заміжжі — Люрі, потім — Шиллінг, нарешті — Судейкіна). Тривалим був їхній паралельний роман (прикметно, що композитор приховував цей зв'язок тільки від власної матері). Віра стала перекладачем, потім менеджером Ігоря Стравінського. Вона приятелювала з дружиною та дітьми коханця.

Мав Стравінський і милі нюанси натхнення з хореографом і режисером постановок його творів у паризькій "Гранд-опера" Броніславою Ніжинською, сестрою Вацлава Ніжинського, вчителькою Сержа Лифаря. Була в житті Стравінського й танцівниця Іда Рубінштейн. "Байку про Лисицю…" Стравінський подарував княгині Віннаретті Едмон де Поліньяк, доньці відомого фабриканта Ісаака Меррита Зінґера у 1925 р. створив і присвятив їй свою "Фортепіанну сонату".

У Франції пристрасний шанувальник віскі (Стравіскі) знайшов однодумця – Пабло Пікассо і мали вони не один цурес.

Та чорна смуга життя виявилася надто гіркою. У 1938 році протягом чотирьох місяців померла від туберкульозу 29-річна дочка Людмила Стравінська-Мандельштам; не стало першої дружини композитора, матері всіх його дітей; згодом – матері Стравінського. 

Через півтора року після смерті Катерини Віра Судейкіна офіційно стала другою дружиною Стравінського. Ігор Стравінський зважився на переїзд до США. З 1936 року Стравінський періодично відвідував із гастролями США. У 1937 році в Метрополітен-опера було поставлено балет "Гра в карти", рік по тому - виконаний концерт "Дамбартон-Окс", Стравінського запрошували прочитати курс лекцій у Гарвардському університеті. Композитор поселився спочатку в Сан-Франциско, а потім у Лос-Анджелесі.

Лише 1962 року після довгої еміграції композитор відвідав радянську Росію. На запитання "Чому ви покинули Росію?" він відповів: "Я такий самий росіянин, як і ви, і ніколи не був емігрантом. Моя дружина мала слабке здоров’я, і тільки тому не міг залишатися".
 
Сергій Дягілєв помер сміючись і наспівуючи "Богему", яку щиро любив. Ігор Федорович Стравінський помирав поступово: упродовж п’яти років втрачав пам'ять і частково координацію, хоч віддавав собі в цьому звіт. Він назавжди покинув цей світ 6 квітня 1971 - за два місяці до свого 89-ліття. З Нью-Йорку його перевезли до Венеції і поховали на місцевому цвинтарі Сан-Мікеле недалеко від могили Сергія Дягілєва.

На честь Стравінського названий кратер на Меркурії, Фонтан Стравінського на площі Стравінського перед Центром Жоржа Помпіду в Парижі. Перший у світі музей Ігоря Стравінського відкритий на Україну в місті Устилуг (Волинь) у 1990 році.
 

recopilado.com

Син Стравінський Федір Ігорович (1907 - 1989) здобув музичну освіту в Ніцці. Захопився живописом. Жив у Парижі, де брав уроки у Пікассо та у Ж. Брака. Після Другої світової переїхав до Женеви, рідного міста його дружини Денізи. Займався вітражами та мозаїкою, розписував церкви.
Якщо ви помітили помилку чи неточність, виділіть фрагмент тексту та натисніть Ctrl+Enter.

 

Умови використання матеріалів сайту

Використання матеріалів можливе лише за умови активного гіперпосилання на UaModna ( див. Правила* ). Для генерації коду посилання натисніть на кнопку

Думки, позиції, уподобання та заклики, опубліковані на нашому сайті, є власністю авторів і можуть не співпадати з поглядами редакції uamodna.com

Vam napevno spodobayetsya cey site http://histolines.com/timeline_character.php?charname=Igor+Stravinskij
8 занедбаних місць на планеті, від яких стає моторошно
У світі багато занедбаних місць, і кожне з них має свою історію. Якісь місця вселяють страх, якісь – почуття захоплення. У статті ми зібрали для вас наймоторошніші місця на Землі, від яких перехоплює подих.
Читати більше
Хто вона: Найкрасивіша українка діаспори
Цього року участь в конкурсі краси Мiss Ukrainian Canada-2018 взяли понад 100 конкурсанток з усієї Канади. Уродженка з міста Дрогобич Львівської області, Юлія Щербан стала володаркою розкішної корони з тризубом.
Читати більше