День художника України. Словохотов Валерій Павлович

7 жовтня 2016
Ігорішка
З року в рік, в другу неділю жовтня, кожен з жителів нашої держави має можливість відсвяткувати чудове свято людей творчої професії − День художника України.

Дорогі художники, творці і майстри! Від чистого серця вітаємо Вас з цим прекрасним святом!

Яскрава, самобутня і багатопланова палітра Ваших творів залучає мільйони людей до світу прекрасного. Дбайливо зберігаючи та розвиваючи традиції національної художньої школи. Ви стверджуєте вічні загальнолюдські цінності, приносите людям радість спілкування з прекрасним. Бажаємо Вам натхнення, любові, щастя і гармонії в житті та творчості! Зі святом Вас!

Образотворче мистецтво є однією з найдосконаліших форм діяльності, оскільки в художній палітрі кристалізується внутрішній світ людини, звучать кольори глибоких почуттів. Роботи художників пробуджують прагнення до прекрасного, спонукають задуматися про важливі речі…

Щорічно в День художника в нашій країні проводяться масштабні культурні заходи, приурочені до свята. Традиційно проходить безліч виставок робіт різних напрямків майстрів образотворчого мистецтва. Ці заходи спрямовані на те, щоб ви змогли естетизувати свій простір, збагатити духовно себе, а також своїх дітей, розвивати їхні художні смаки. Ми відкриваємо для себе нові імена митців, одним з яких є художник-аматор, художник пейзажист В. П. Словохотов.

Валерій Павлович Словохотов народився у селі Нові Соколи Іванківського району на Київщині. Та перед тим, як зробити в житті перші свідомі кроки і піти до школи, довелося Валерію із своїми батьками "побачити світу". Дитяча уява навертає уривчасті спогади: річка, ягоди, гриби на Вологодщині, зимова рибалка на Неві, прогулянка на човні у Фінській затоці… Згодом родина переїхала до Клавдієво-Тарасового, Бородянського району на Київщині, де майбутній художник ріс, навчався, утверджувався як митець, і де він і до сьогодні живе і творить.

Валерій Павлович виріс на природі й краса навколишнього світу полонила його. Можливо прагнення прекрасного, висока духовність передалися молодому художнику у спадок від його знаменитого родича - українського поета Павла Тичини, адже бабуся Валерія Павловича була його двоюрідною сестрою.

Валерій Павлович не одержав вищої художньої освіти, та це не завадило стати йому справжнім професійним художником. Але всім відомо, що потрібно до того мати ще й щастя. Таке щастя випало на долю художника у 1970 році.

У селищі часто відпочивали і працювали уславлені столичні майстри пензля. Якось у нього завітав попрацювати на етюдах відомий художник Федір Зотикович Коновалюк. Тут вони і познайомилися - маститий живописець і юний самодіяльний початківець. Випускник Петербурзької Академії Мистецтв, учень Федора Кричевського, Федір Коновалюк став першим і єдиним вчителем Валерія Словохотова. Це і вирішило долю молодого художника.

Пізніше мав творчі зустрічі з київськими пейзажистами Георієм Мелеховим, Тетяною Яблонською і московським – Олексієм Грицаєм. У своїх роботах художник прагне поєднати пензлик, любов до мандрів і рідної природи.
 

Валерій Павлович закінчив сільськогосподарську академію і працював багато років у Київському науково - дослідному інституті зооології. З молоду його приваблював тваринний і рослинний світ. Він із захопленням малював комах з натури (звичайно ж під мікроскопом) значно збільшені. Автор створив один з унікальних циклів комах з натури. Його малюнки надруковані в усіх біологічних наукових працях по ентомології.

Валерій Павлович - художник-мандрівник. В його житті нерозлучними були пензлик і мандри. Свій власний погляд він хотів кинути на Селігер, де писали знамениті полотна Левітан, Шишкін, Рєпін. Звабили художника і Карелія, Біле море - творча майстерня незабутнього Бялиницького-Бірулі. Мало не всю країну (колишній Союз) об’їздив художник і передав побачене ним шанувальникам живопису. Так з’явились цикли: Вірменія, Азербайджан, Таджикистан, Кольський півострів, Карелія, Архангельщина.

Але найдорожчим для нього став цикл пейзажів - краєвиди рідного селища.

Протягом усього життя автор працює над темою "Квіти України". Цей цикл приніс йому ім’я.

У Валерія Павловича уже відбулося більше десяти персональних виставок (вісім із них у місті Києві, дві - у селищі Клавдієве, у бібліотеці). Серед яких - до столітнього ювілею Павла Тичини, і духовного наставника художника - Федора Коновалюка. Твори В.П.Словохотова зберігаються у Центральній науковій бібліотеці міста Києва, музеї П.Г.Тичини, музеї Т.Г Шевченка (місто Шалет, Франція), у багатьох приватних колекціях за кордоном - в Австралії, США, Німеччині, Франції, Югославії, деяких республіках колишнього Союзу, загалом у понад 20 країнах світу. 230 робіт знаходиться у польському місті Вроцлав. Понад 1000 творів є власністю киян.

За своє життя митець створив більше 3000 робіт. Своїм творам майстер не любить давати назви. Або щоразу придумує нові. З однаковою любов'ю малює він небо і землю, квіти і річку. Ось червоне полум'я маків, а ось зелений гай, ось стежина в полі, а ось маленька, може, рідна хата…
Якщо ви помітили помилку чи неточність, виділіть фрагмент тексту та натисніть Ctrl+Enter.

 

Умови використання матеріалів сайту

Використання матеріалів можливе лише за умови активного гіперпосилання на UaModna ( див. Правила* ). Для генерації коду посилання натисніть на кнопку

Думки, позиції, уподобання та заклики, опубліковані на нашому сайті, є власністю авторів і можуть не співпадати з поглядами редакції uamodna.com

Що можна дізнатися про себе на основі власних сексуальних фантазій
Наші сексуальні фантазії відображають, принаймні частково, особистісні риси та особливості. Доктор філософії Джастін ЛейМіллер, вивчаючи сексуальні фантазії понад 4000 американців для своєї книги, виявив, основні п'ять факторів особистості. А саме...
Читати більше
УКРАЇНСЬКІ РОБІН ГУДИ
В історії України відомо чимало славетних імен народних месників та благородних розбійників, які намагались відновити соціальну справедливість, грабуючи багатих та роздаючи награбоване бідним. То чиї це імена та що відомо про цих персон?
Читати більше