Насипало спогадами… Такий далекий і водночас близький 1996 рік, я закінчив 11-й клас, готувався вступати до столичної "мєнтовської" академії ім. Льоньки Пантєлєєва (жарт), не вступив (слава небесам) і почав готуватись до вступу до Збройних Сил України.
Потихеньку мої друзі, з якими я багато часу проводив разом, почали зникати. Одні, вступивши до вишів, розлітались по великим містам нашої неньки-України, інші з батьками-будівельниками їхали будувати москалям країну, треті, такі ж бідолахи як і я, непевно – крок вперед, два назад, під гітари і п’яненький вокал своїх друзів, під сльози дівчат і матерів, в робочій одежині з розряду "та, що не шкода", з сумками, в яких пахли мамчині харчі, з ранісінького ранку рухали по вулиці Невській до ненависної будівлі з не менш ненависною назвою військкомат.
Розчинившись у натовпі майбутніх однополчан, вони зникали і з’являлись знову, щоб з натягнутими усмішками і закушеними губами обійняти друзів, випити з ними "на коня", поцілувати маму, здавленим голосом сказавши їй "не плач, все буде добре", і бігли, ховаючи сльози, до автобусу, який, з грюкотом зачинивши двері за останнім призовником, миттєво рвав з місця і зі швидкістю реактивного літака зникав за поворотом. Хлопці їхали на півтора року.
Люди починали поволі розходитись по місцям вчорашніх гулянок. Матерів заспокоювали п’яні куми, які стверджували, що півтора року - "це свист цвіркуна, а не термін, ось я три роки в морфлоті на Камчатці отбарабанив, ото да. А там ше такий командир був, чи Петренко, чи Нестеренко, такий здоровий…." І пішло-поїхало по стандартному сценарію – всі ввалюються додому до призваного друга-хрещеника-племінника і, поки жінки готують столи, чоловіки вже дістають бутля і "ну, щоб добре добрався і в хароше місце попав" - валять чергові сто грам.
Поки на стіл потрапляє м’ясо з картоплею, вже випито за "поближче до кухні, подалі від командирів", "тих, хто в чоботях", "щоб швидко повернувся живим-здоровим", "маму-тата", "щоб дівка діждала". І ось місцевий ді-джей вкидає в "Маяк" касету і всі починають дригатись, викручуючи п’яні па під брендові композиції хіт-параду "Територія А".
@@@@@@@@@@@@@@@@@@@@@@@@@@@@@@@@@@@@@@@@@@@@@@@@@@
Вже давненько не чув жодної з цих композицій, але пам’ять за першою вимогою відкриває музичні файли і я з легкістю покручую плей-лист 1996 року народження. Дешевенькі пісеньки навічно засіли всередині та, згадавши їх, я згадав і виконавців цих шедеврів, які, не дивлячись на досить низеньку професійність подачі, змусили мільйонну молоду аудиторію слухати УКРАЇНСЬКЕ. Треба дізнатись про цих першопрохідців, ми таки з ними Давно Не Бачились.
Славетний гурт "Аква Віта" народився ще у 1993 році у м. Кіровоград. Дебютом став виступ на святкуванні Дня міста. Головним ініціаторм і засновником проекту був Ігор Балан. Він же виступав і композитором.
Цікаво те, що музика була написана не під якогось там середньостатистичного поета, а на вірші мегазірок класики –
Івана Франка, Гарсіа Лорки,
Василя Симоненка, Ліни Костенко,
Олександра Олеся, Поля Верлена та інших.
У 1996 році був підписаний контракт з "Територією А". Ігор Балан та Іра Філатова неодноразово рвали глядачів на шмаття своїми хітами "А тепер усе інакше", "Поплач", "Поле азарту", "Хмари розтануть" та "Женьмінь жібао". Так жили, не тужили до 2000 року і вирішили розбігтись, як хвилі за кормою. Не можу сказати, що це пішло на краще, тому що учасники з українськомовних виконавців, яких знала вся країна переродились в "москальськоговорящіх" невідомих артистів, які незабаром закинули свою співочу кар’єру. Що, втім, не дивно і смутку не викликає.
Ігор спочатку вирішив співати сам і випустив у 2002 свій сольний альбом "В'юга". Далі він перестав бути виконавцем і реалізувався як композитор. Його сайт стверджує, що він співпрацює з багатьма відомими співаками, але я не знайшов жодного, хто б виконував пісні на музику нашого Ігоря Балана. Може погано шукав, тож буду вдячний, якщо хтось надасть мені інформацію щодо творчості цього композитора.
Що стосується Іринки, то вона, після розпаду "Аква Віти", створила власний гурт "Філа", де була, зрозуміло, вокалісткою. Було записано аж (!) 5 пісень – "Кенгуру", "На кіс-кіс нє вєдісь", "Заасфальтірованная любов", "Звьозди грустят с мурав’ямі" і "Пуля-дура".
Проте гурт швиденько розвалився у зв’язку з відсутністю спонсора. Ірина працювала до 2011 року на борту авіалайнерів авіакомпанії "UM Air", у тому ж таки 2011 році проходила відбір до шоу "Голос Країни", але не пройшла, зате всунулась у 2012 році на Х-Фактор, де співала дуетом з Іриною Дубцовою її пісню "Кому, зачем". Хоч деякі судді вважали, що вона пройшла винятково завдяки цьому спонтанному виконанню з відомою співачкою та ще й членом жюрі, особисто я думаю, що Ірина Філатова показала себе дуже достойно.
Судити вам, посилання додається:
dayz3.ru/watch
Після нетривалого перебування на шоу Іра повернулася в небо і зараз літає з пасажирами авіалайнерів в усі куточки світу.
Український фантастично-космічний мегаенергичний гурт виник у 1996 році в Івано-Франківську. Його пісні "Двоє", "Я досягну", "Територія А" відразу стали хітами і завоювали перші сходинки хіт-параду "Територія А". Вони збирали стадіони, давали по 30 концертів на місяць і виступали на одній сцені з такими гігантами як DJ BOBO та Bad Boys Blue. Але згодом кохання зів’яло, пара розійшлась і гурт припинив своє існування.
Роман Матіяш зараз працює тренером у спортклубі, має сім’ю і дуже нервується, коли його впізнають на вулиці, йому набридла зайва увага. Про свою "фантомну" половинку, Ольгу Гречко згадувати не хоче. Оля ж покинула Україну і переїхала до рашки, де її сліди загубилися.
Гурт "Степ" народився у 1995 році у м. Херсон. Він міцно і потужно ввалився в український телерадіопростір і змусив всю націю волати "Бум-Бум, все в нас є", "Качечку" та "Смаженого кабачика". Кліп на останню пісню був ніяким з точки зору кліпмейкерства, зате пробуджував дикий апетит навіть у найзапекліших дієтоманів і вегетаріанців.
Гурт неодноразово посідав перші місця на сходинках національних хіт-парадів і "Територія А" не була виключенням. Саме завдяки їй ми їмо смаженого кабанця виключно під курку з майонезом і тільки біля хати, а не всередині.
Нині гурт продовжує своє існування і у 2015 році випустив новий альбом "Країна Україна".
@@@@@@@@@@@@@@@@@@@@@@@@@@@@@@@@@@@@@@@@
Дану публікацію неможливо вмістити в одну частину, тому що не хочу вас перевантажувати інформацією і гаяти ваш час. Так що на цьому перша сцена закінчується, оголошується антракт. До швидкої зустрічі у другій частині публікації "Територія А – найкраща програма на телеканалі ICTV" на теренах нашої з вами рубрики "Давно не бачились".
Посилання на публікації блогу "Давно не бачились"
Головна сторінка автора:
kliff.uamodna.com
Передмова:
www.uamodna.com/articles/davno-ne-bachylysj
Ігор Бєланов. Футболіст:
www.uamodna.com/articles/geroy-mynulogo-1-igor-belanov
Фредді Крюгер. Актор Роберт Бартон Інглунд:
www.uamodna.com/articles/staryy-dobryy-freddi
Гурт Кар-Мен. Сергій Лемох:
www.uamodna.com/articles/davno-ne-bachylysj-gistj-3-segriy-lemoh-gurt-kar-men
Альф – прибулець з Мельмаку:
www.uamodna.com/articles/davno-ne-bachylysj-pryamo-zaraz-zustrichayte-aljfa
Гостя з майбутнього. Актори, де ви є?
www.uamodna.com/articles/davno-ne-bachylysj-gostya-z-maybutnjogo-yuni-aktory
Кашпіровський – лікар хворої нації:
www.uamodna.com/articles/davno-ne-bachylysj-6-v-gostyah-anatoliy-kashpirovsjkyy-likar-hvoroyi-naciyi
Лесь Подерв’янський – герой нашого часу:
www.uamodna.com/articles/lesj-podervyansjkyy-geroy-nashogo-chasu
Олімпійський Мішка – забутий і покинутий символ ХХІІ олімпіади в Москві:
www.uamodna.com/articles/davno-ne-bachylysj-8-mishka-zabutyy-i-pokynutyy-symvol-olimpiady
Перекладачі відеофільмів 90-х:
www.uamodna.com/articles/ozvukuvachi-videokaset
Якщо ви помітили помилку чи неточність, виділіть фрагмент тексту та натисніть Ctrl+Enter.