Давайте поговоримо про...

Навчання. Так, давайте згадаємо, де ми черпаємо знання і хто нам їх дає. Мені не хочеться робити цю статтю нудною, тому приділятиму увагу саме суб'єктам, котрі впливають на нього.

Я спілкувалася зі знайомою вчителькою, яка виділила цікаві тези щодо цього питання. Одна з них звучить так:

"Вина батьків у неосвіченості своїх дітей є неоднозначною. Радше в цьому винне суспільство, бо воно ж і тисне на них самих, а вони — на дітей".

Як вам таке твердження?

Як би це банально не звучало, але навчатися дуже цікаво. Особисто для мене завжди були цікаві сама інформація та процес її передачі.

За що я до нестями обожнюю школу, так це за те, що за короткий проміжок часу (7—8 годин) я отримую тонни різної інформації та хочу ще. Не можу не погодитись: певні такі "тонни" є зайвими у 10-11 класах. І не тому, що вони не корисні: у старшокласників  банально не вистачає на них часу при підготовці до ЗНО та й без того навантаженої програми з основних предметів.

"Шкільна програма подає класну теорію, за це їй плюс, — розповідала далі моя знайома, згадана вище, — однак практики не вистачає, і діти виходять у доросле життя ще неготовими".

Напевно, одним із найголовніших суб'єктів навчання є ми, учні, студенти, які не поважають своїх викладачів та чхати хотіли на навчання. Пора б нам вже зрозуміти своє місце у цьому світі і не скочуватися далі. Сподіваюсь, ви усвідомлюєте, що я маю на увазі?

Вперто не розумію людей, котрі питають: "Та для кого (чого) саме навчатися?" Про що взагалі з ними можна говорити після такого запитання? Мабуть, ця людина ще не зовсім соціально-свідома абощо.

Тому самовдосконалюйтесь! Любіть життя і привносьте у світ лише найкраще, що б ви могли дати.ї

Зображення - pinterest.com.