ЦЯ КНИГА – ПРО НЕОБМЕЖЕНІ МОЖЛИВОСТІ УКРАЇНСЬКОЇ МОВИ
(РЕЦЕНЗІЯ НА ЗБІРКУ Любови Сердунич «ЄДНАЄ ЄДИНЕ»)
Єднає єдине (Монофони, тавтограми, алітерація. Поезія і проза на одну букву). –
Харків: Укр-Паблишер, 2025. – 180 с.: іл.
Унікальна за своєю особливістю збірка Любови Сердунич «Єднає єдине», – мабуть, єдина така в сучасній українській літературі. Це зібрання поєднало в собі величезну кількість монофонів, тавтограм, алітерацій і показує багатство нашої української мови та її необмежені можливості словотворень.
До передостанньої на цей час, 28-ої, збірки пані Любови увійшли поетичні і прозові твори, різні за темами, жанрами та стилями написання, віршовими розмірами, але їх особливість у тому, що кожен із них від самого початку і до кінця написані з однієї літери абетки і розміщені в алфавітному порядку. Тобто й саму книгу можна назвати абеткою, але абеткою для дорослих, хоча є твори тут і для дітей.
Книга монофонів, тавтограм, алітерацій – це різноманітні жанри: бесіди й діалоги, есеї та легенди, новели і вислови, оповідання й акровірші, катрени та хокку, співанки і коломийки, традиційна й нетрадиційна поезія, повістина й інтерв’ю і ще багато інших. До того ж, і епіграфи, й назви жанрів творів – на ту ж букву, що й сам твір. А це ще більш ускладнює написання таких текстів.
Якщо читач розгорне збірку Любови Сердунич «Єднає єдине», він відкриє для себе багато пізнавального контенту, навіть у словничках, які є майже після кожного твору, бо згадано такі слова, яких ми, українці, можливо, й не чули. А це ще одне завдання, яке ставила перед собою авторка: відродити й поширювати заборонену в совєтські часи й тому напівзабуту українську лексику, бо створити текст «тільки загальновживаними словами, як каже авторка, – це легко».
Здавалося б, знайти і поєднати в одному творі велику кількість слів, які починаються із букви «И», неможливо. Однак це не про Любов Сердунич, адже вона – просвітниця (насамперед!), фольклористка, письменниця, журналістка, краєзнавиця і філолог, а разом з тим, велика майстриня слова. І їй це вдалося. Вона написала текст, який вміщає 102 слова, котрі починаються з букви «И»:
«Иноді инша ива, инший иній (иней). Инколи инший ирій. Ироди – инчі. «Инший» – инакший, иначий, инакий, инаковий. Инакший – иначе. Иноді – инколи, иногді...» («Инший – инакший», Любов Сердунич).
Аналогічно – з буквами «Й», «І», «Ю», на які чи не найважче створити зрозумілі тексти:
«Йойкають йотки», 380 слів;
«Інтерпретації історії» (з епіграфом «Інтелектуальні ідеї – інтерес існування»), 1380 слів;
«Інтернетне (Інтерв’ю)», 63 слова;
«Їмо, їмося… (Їдливе)», 188 слів,
«Юрмиться», 212 слів.
А текст «М’ЯКІСТЬ» (356 сл.), де зібрано слова із м’яким знаком, викликає тільки захоплення.
Всі ми знаємо про складність віршотворення японської поезії, де кожне слово й кожна буква має значення і повинна бути розміщена строго на своєму місці. Але Любові Сердунич вдалося поєднати непоєднуване: японські вірші (танка і хокку) і тавтограми:
***
Хазяйство, худоба, хата…
Хочеться хороше хавати.
Хіба хоче худобú Хома?
Харизмі Хоми – хана!..
ХОКУ
Хочеться хатки,
хмизу – хапаєш хулу
химери харизм…
«Хисниці хочуть
хороших харчів. Холод.
Хрест хитається…
(Любов Сердунич)
У другому розділі збірки «Єднає єдине»: «АЛІТЕРАЦІЙНЕ» – авторка показує нам унікальні можливості поєднання монофонів і тавтограм у віршотворенні. Це і строфи, й вибрані красномовні алітераційні рядки за творами Т. Шевченка, й алітераційні ази (можливості паліндромів), і коломийки, і рядки тавтограм. І все це – на різні теми: «про мову, «Різдво», «Ріка років рокоче», «Першопотреба», «Оркестр», «КОЛОмийка», «Унікальна Україна»...
Збірка Любови Сердунич «Єднає єдине» (Монофони. Тавтограми. Алітерації) буде корисною для всіх категорій читачів: школярів, студентів, викладачів, письменників та для пересічних читачів… Адже вона носить пізнавально-просвітницький характер. Тому я щиро рекомендую кожному прочитати цю збірку, аби захоплюватись українською мовою.
Якщо ви помітили помилку чи неточність, виділіть фрагмент тексту та натисніть Ctrl+Enter.