Яка ціна свободи? Яка ціна зміни? Яка ціна … іншого, нового життя?
Не знаю. На це нереально відповісти. Єдине конкретне і при цьому дуже загальне: велика.
Скільки крові має пролитися, скільки випробувань відбутися, щоб відбулося щось більше, ніж «купити хліба» і «поїхати у відпустку»?
Ми питаємо себе, яка ціна, скільки ще життів чи ще жертв? Натомість може це та ціна за всю глухоту, конформізм, байдужість та крайні хати. За брехню, яка була стільки часу в різних ролях і з різних уст. За все приховування і залякування. За нерішучість – попередніх поколінь і часто нашу тепер. За мужність одиниць у минулому, які віддали найцінніше – життя. За все, що мали давно зробити. ‘Відкладали, але процес ішов… Процес зомбування, підміни понять, фальшу.
Натомість що час нам пропонує зараз? Він закликає жити помимо наших планів. І багато хто в цю мить думає про бізнес, задуми, мрії, інше, маючи на це право. АЛЕ: життя – це те, що з вами трапляється якраз тоді, коли у вас зовсім інші плани (Джон Ленон).
До нас іде запит на життя в іншій якості, в переродженні та дії.
Ми надто довго були сліпі, глухі, німі. Ми говорили, щоб говорити. Ми дивилися і думали, що нас не стосується. Ми мовчали, бо хіба слово має вартість. А воно МАЄ!
Тому БУДЬМО! Ціна буте така, яка буде. І це так чи інакше теж треба прийняти.
БУДЬМО! Бо інакше буде черговий злочин проти Людини.
БУДЬМО! Для тих дітей, які є і ще народяться. Для УКРАЇНИ, яка має бути і буде після нас.
Ми творимо щось більше, ніж можемо зараз осмислити… Відбувається зараз наша країна, народ, кожен із нас - і хто знає: може і світ чи, якмінімум, Європа?
Якщо ви помітили помилку чи неточність, виділіть фрагмент тексту та натисніть Ctrl+Enter.
