Ціна однієї помилки, або Скільки коштує «новація» в одній із столичних гімназій…

26 листопада 2019
Alena Che

У Київі налічується 1 100 навчальних закладів. Це і школи, і дошкільні  заклади, і професійно-технічні училища, і позашкільні установи, і вищі навчальні заклади. Та, як зауважила під час виступу на радіостудії «Голос  Столиці» директор Департаменту освіти і науки Київської міської державної адміністрації  Олена Фіданян, усі ці установи відразу перетворяться на мертві приміщення, якщо в них не працюватимуть педагогічні колективи –  потужний двигун, здатний втілити в життя нову освітянську ідею. Яку саме? Про це докладно розповіла директор Київської гімназії східних мов, вчитель математики Оксана Проскура, котра напередодні Дня вчителя також побувала в радіостудії  та доповнювала виступ Олени Фіданян. Стильна, красива, безумовно освічена жінка, Оксана Проскура переконувала слухачів у тому, що, крокуючи у напрямі створення нової української школи, кожен із педагогів має відійти від стереотипів, покинути своєрідну капсулу, комфортну для викладання, і починати шукати інших стежинок до дитячих сердець. «І так, – зізналася директорка, – на цьому шляху ми робимо помилки. Ми живі люди, і ніхто від них не застрахований…»

Вчителі покидають школу

Оксана Проскура очолила колектив Київської гімназії східних мов №1 нещодавно – 31 липня 2015 року. Причому наказ про призначення був підписаний головою Департаменту освіти і науки, молоді та спорту Виконавчого органу Київської міськради (КМДА) Оленою Фіданян, яка в подальшому стала її чи не найкращою подругою.

Молода, креативна директорка, яка має непосидючу натуру і бажання завоювати світ, відразу вдалася до втілення своїх амбіційних планів щодо зміни освітньої системи. Фестивалі, семінари, наради, конференції – гімназію просто захурделило від  нових ідей та заходів. А якщо до цього додати спільні поїздки очільниці гімназії, вчителя математики Оксани Проскури та директора Департаменту освіти і науки Київської міської державної адміністрації Олени Фіданян до Китаю та Кореї  і 9 заступників у штатному розписі гімназії, то стає зрозумілим наростаючий гомін декого з невдоволених педагогів, які  змушені були вбудовуватись у інші реалії.

Шкільне життя дедалі більше нагадувало бурхливе некероване море. І доволі часто після шторму, замість бурштину, на його березі залишався усілякий непотріб: то молодші за віком вчителі дозволяють у присутності гімназистів відверто грубіянити своїм старшим колегам, то директорка під час нарад дорікне досвідченим педагогам за їхнє бажання готуватись до відкритих уроків та бувати на них. (Мовляв, ця форма роботи своє віджила.).

Вкрадливими кроками, на котячих лапках, адміністрація гімназії давала зрозуміти, що прихильникам традиційних форм викладання доведеться несолодко: переконувати в необхідності змін нікого не будуть – ламатимуть через коліно. І вчителі зрозуміли посил. За чотири роки перебування на посаді Оксани Проскури стіни Київської гімназії східних мов №1 залишили понад 80 осіб. І це в той час, коли в гімназії освітню діяльність здійснює 123 педагогічних працівника!

http://kgsm1.kiev.ua/staff/

Залишили добровільно: хто –  за згодою сторін, хто – за власним бажанням. Наскільки щирим було те «власне бажання», сказати доволі складно, бо ж до суду ніхто з тих вчителів не звертався, а що творилося у душі тих, хто створював імідж школи, а зараз під натиском новацій мусив здатися, сказати важко. Складна то субстанція – людська душа. Не піддається вона ні логіці, ні складним математичним розрахункам. Болить вчителям ночами, волає від несправедливості, а тільки крик той ніхто не чує. Хіба що у приватних розмовах прохоплюється виром справжніх емоцій:

«И потом еще пару вопросиков:1. Почему никого не оскорбляло и никто не рвал душу за уволеных под давлением директора высокопрофессиональных коллег?Что-то я не припомню, чтобы кто-то за Елену Валентиновну, которая, познакомившись с новым директором-новатором, благородно покинула гимназию, понимая, что участвовать в беззакониях не сможет. Респект и уважение такому Человеку!Ее нет 4 года, а те, кто с ней работали, до сих пор с сожалением думают: «Почему Проскура типа ,,победила” в виртуальном конкурсе, а не Елен Валентиновна?Вот кто работал для учеников и на имидж гимназии!Почему все молчали, а не кричали, выпрыгивая из штанов, юбок, брызгая слюною, когда топтали ногами Герасимчуков?Или им нашли достойную замену?Где вы, патриоты гимназии?Еще пяток лет – и кто останется из профессиональных учителей?Приведут новеньких, слабусеньких, зато прикормленных и готовых выполнить любой приказ!А нас по одному сотрут ластиком, как будто нас и не было!»

Між тим сама директорка не дуже охоче пристає на пропозицію прислухатися до тих розмов. Вона переймається іншими важливими справами.

«Цікавий досвід намагаюся шукати скрізь, у всіх освітніх системах світу. Нещодавно, наприклад, узяла у відпустку книжку фінського директора Арі Покка. Читаю-читаю і раптом бачу запитання: де межа відповідальності директора? Почала думати: а справді, де межа моєї відповідальності? І зрозуміла, що відповідальність керівника починається одразу на вході до навчального закладу. Іншими словами, межі відповідальності директора у навчальному закладі просто не існує. Він відповідає за все», – розповідає вона журналісту газети «Освіта України» Світлані Галаті, відповідаючи на її запитання про те, наскільки вчителі сьогодні «готові працювати за цими новими принципами, формувати ключові компетентності, реалізовувати наскрізні та традиційні змістові лінії».

https://pedpresa.ua/185927-dyrektor-vidpovidaye-za-vse-oksana-proskura.html

Тож і за долі вчителів, 80 осіб, які так чи інакше причетні до життя Київської гімназії східних мов №1 Оксана Проскура також мусить відповісти. Для початку хоча б перед собою.

Рейтинги падають…

Дивна річ та шкільна наука! Здавалося б, стільки в гімназії з приходом нового керівника з’явилося нового, до цього часу незвичного, такого, як електронний щоденник, прозорий конкурс для вступу в гімназію, носії східних мов, волонтери з Китаю, Туреччини, Ірану, Кореї, інших держав у якості педагогів, а результати зовнішнього незалежного оцінювання з року в рік невтішніші.

Так, у 2015 році Київська гімназія східних мов №1 отримала 65-те місце у рейтингу  серед столичних шкіл. У 2017-му році гімназія перебувала на 92-му місці. У 2018 році відкотилася на 105 місце, а в 2019-му році стала на 177-му!

https://ru.osvita.ua/school/rating/65356/

Спостерігаючи за падінням рейтингу результатів ЗНО, батьки починають налаштовувати своїх дітей на продовження освіти в інших навчальних закладах. Дев’ятикласники покидають звичні стіни гімназії. І цю проблему Оксана Проскура бачить і навіть пробує запобігти такій «втечі» гімназистів. Зокрема, у 10 класі підсилили предмети, які учні планують складати на тестуванні. Наприклад, в одному класі трошки підсилили години математики, в іншому – історії, а третій зробили універсальним для тих дітей, які ще не визначилися. Це дало змогу учням продовжити вивчення східних мов. Тільки чи можна вважати таке «підсилення» ефективним? Як показує практика, «підсилити» знання учнів спроможний тільки Вчитель. Фахівець. Просто експериментатор таких знань надати не може. Адже перш, ніж проводити експерименти, педагог має досконало знати свій предмет. А саме досвідчених педагогів з високим професійним рівнем викладання і виживають із гімназійних стін.

«Шановні вчителі!Ті, хто працював до Проскури, а нас більшість, згадайте,коли у нас були вакансіі в гімназії?Ніколи!Це був елітний заклад!Цього року прийшла новий географ та швиденько забралася звідси, почувши дивні речі з вуст директора під час наради (одного обнімаю вчителя, а з іншим не буду працювати). Бідна жінка швиденько забралася звідси, як у Л.Керролла: ,, Все дивасніше і дивасніше!”Згадайте, як учні та батьки цінували гімназію. Зараз учні масово йдуть до більш престижних навчальних закладів освіти!»

З України до Китаю

За період керівництва Київською гімназією східних мов Оксана Проскура побувала у Китаї та Кореї. Поїздки, за словами директорки, були цікавими та насиченими, а досвід освіти у цих країнах надзвичайно повчальним. (До слова, супутницею у поїздках для Оксани Проскури стала директор Департаменту освіти і науки Київської міської державної адміністрації Олена Фіданян. У своїй декларації  про доходи за 2017 рік чиновниця зазначила суму, пов’язану з виплатами на відрядження у розмірі понад 44 тис. грн. 44 тисячі грн з місцевого бюджету!)

https://declarations.com.ua/declaration/nacp_c2b2dd03-334f-4b2f-b5c1-7acc6f7c3449

Яким коштом обійшлися відвідини Китаю у 2018 році? Як зауважила Оксана Проскура в одному із своїх багаточисленних інтерв’ю, побувати в КНР їй пощастило завдяки програмі посольства КНР в Україні та Міністерства комерції КНР. Вони запрошують соціально активних людей, які реформують суспільство, на 3-тижневе навчання. Гостям читали лекції, проводили майстер-класи, показували школи у різних провінціях.

Загалом, у Київської гімназії східних мов №1 давні міцні зв’язки з Китаєм. Ще десять років тому була підписана міжурядова угода між Україною і Китаєм про цільове постачання техніки на 7 мільйонів гривень Київській гімназії східних мов, але домовленість, на жаль, лишалася лиш на папері. Й коли міністр освіти і науки Лілія Гриневич дізналася про цю угоду ( а розповісти про угоду їй могла колишній помічник народного депутата Олена Фіданян), то зробила все, щоб навчальний заклад отримав техніку. В серпні 2016 року вантаж із Китаю прибув до гімназії. У результаті навчальний заклад отримав три лінгафонні кабінети й іншу комп’ютерну техніку. Гості, які навідуються до навчального закладу, просто в захваті від побаченого. На відміну від учнів. Ті бажали б частіше займатися у лінгафонних кабінетах, які поки що слугують більше як виставковий матеріал.

А що чекає гімназію попереду? Якщо говорити про розбудову у прямому сенсі слова, то попереду має бути капітальний ремонт приміщень. Адже капітальний ремонт гімназії, який проходив у 2016 році, не охопив усі навчальні кабінети і зараз діти подекуди змушені навчатися у класах із стінами, вкритими пліснявою. (До речі, у таких навчальних кабінетах, як правило ставлять заняття вчителям похилого віку. Може, аби ті швидше збиралися на вихід?)

Якщо ж розмірковувати про перспективи подальшого розвитку гімназії, то вони виглядають доволі примарно. Все буде залежати від того, наскільки мудрою та обачною у своїх вчинках буде її очільниця. Молода, креативна і, безперечно, освічена.

Саме таким багато дається і з таких багато питається. Чи зможе вона погамувати свої амбіції керівника і стати Людиною, здатною визнавати свої помилки та відродити повагу до себе у старших за віком педагогів?

У Київській гімназії східних мов №1 створений єдиний в Україні клас Конфуція. Саме стародавньому філософу з Китаю Конфуцію належить такий мудрий вислів: «Людина, яка допустила помилку та не виправила її, зробила ще одну помилку».

Інна Купрієнко

 

Редакція звернулася до директора Київської гімназії східних мов №1 Оксани Проскури та директора Департамента і науки Київської міської державної адміністрації  Олени Фіданян за коментарем з приводу викладених у матеріалі фактів. Отже, чекаємо на продовження розмови..

Якщо ви помітили помилку чи неточність, виділіть фрагмент тексту та натисніть Ctrl+Enter.

 

Умови використання матеріалів сайту

Використання матеріалів можливе лише за умови активного гіперпосилання на UaModna ( див. Правила* ). Для генерації коду посилання натисніть на кнопку

Думки, позиції, уподобання та заклики, опубліковані на нашому сайті, є власністю авторів і можуть не співпадати з поглядами редакції uamodna.com