Ціна і цінність

19 листопада 2014
Julia Mysyk
Березень. 1939 рік. Львівська область. Ніч. В хаті на краю села ледь миготить вогник самотньої свічки. Перед образом, навколішки, завмерла молода жінка. Вона неймовірно красива. Довге темне волосся хвилями спадає на її тендітні плечі. Зелені очі так захоплено блистять. Поруч сплять її дівчатка. Найдорожче, що в неї є. Вона так ревно молиться, що не помічає коли відчиняються двері. Заходить чоловік, бачить цю картину, швидко підходить до неї і сильно шарпає за руку. Від болю та несподіванки, вона зойкає. 

- Маріє, заспокійся вже, Він не почує, спати йди!

- Хай Бог милує, Петре, чому ти знову пив? - тихо з відчаєм промовляє жінка.

Він б'є її по обличчю. 

- Та що ти розумієш, дурне створіння! 

- Пробач, я не хотіла...

Ковтаючи сльози, вона йде, цілує своїх діток. Їй так потрібно з ним поговорити. Так більше не може тривати. За кілька хвилин вона відчуває, що хтось стоїть над нею. Розплющуючи очі, бачить Петра. Він тримає в руках мешти, які чоловік сестри привіз із Німеччини. 

- Що це? - гнівно запитує Петро.

- Це Іван...

- Але ж я просив тебе не спілкуватися з ними! - викрикує він, жбурляючи в неї цими мештами. 

- Петре, послухай, давай поїдемо, я благаю тебе. Вони скоро прийдуть до нас. Ми ще можемо втекти! Аня казала, на світанку можна буде переплавитись по Бугу. Я про все домовилась. Як там люди живуть, Петре. Прошу, заради наших дівчаток. 

- Та як ти смієш таке говорити! Ну так, це ж не твої батьки віддали своє життя, щоб ми жили так, як зараз. Ти йшла за мене без копійки за душею, а тепер справжня пані! Оце така вдячність! Наша земля, Маріє, ти подумала?! Як ми можемо покинути наше поле! А скотину! На кого залишимо?! Я обіцяв їм  зберегти це все.

- Але ж тепер все по-іншому.

- Навіть чути не хочу, тобі ясно?! 

Він розвертається і йде геть. 

У жовтні більшовики прийшли до них. Хату спалили. Звинуватили в колабораціонізмі. Петра розстріляли на очах в дітей. Але Марія вже не бачила цього. Вона ще у вересні померла від сухот. Була сильна гроза, а жінка, щоб не зіпсувати нові мешти, поверталася з церкви босоніж. Доля дівчат невідома. Земля поросла бур'яном. 
Якщо ви помітили помилку чи неточність, виділіть фрагмент тексту та натисніть Ctrl+Enter.

 

Умови використання матеріалів сайту

Використання матеріалів можливе лише за умови активного гіперпосилання на UaModna ( див. Правила* ). Для генерації коду посилання натисніть на кнопку

Думки, позиції, уподобання та заклики, опубліковані на нашому сайті, є власністю авторів і можуть не співпадати з поглядами редакції uamodna.com

10 таємниць, захованих у всесвітньо відомих картинах
Образотворче мистецтво здатне не тільки надихати, а й мучити наш мозок таємницями і загадками. На полотнах великих художників часто зустрічаються дивні хитромудрі деталі або навіть послання, які піддаються розшифровці тільки через сотні років.
Читати більше
Дружба довжиною в життя: собаки
Кажуть, аби мати найліпшого друга, не обов'язково треба знати людей:) Мова про собак. Ці дивовижні створіння знають про відданість більше, ніж ми. Завжди поряд: підтримають, посумують з вами та ще й захистять. Дружба довжиною в життя. Чотирилапі.
Читати більше