Цікаві звички українських письменників

Кожна людина має свої дивацтва, але кажуть, що у геніїв химерна поведінка переходить усі межі. Що ж, зараз перевіримо...

Раніше ми згадували про цікаві звички класиків світової літератури, сьогодні ж поговоримо про українських митців.

Іван Нечуй-Левицький

Першим у нашому переліку стане український прозаїк Іван Нечуй-Левицький. Подейкують, що жив він за чітким графіком: лягав спати о конкретній годині, їв теж тільки у визначений час і завжди вдома - в гостях навіть чаю не пив, бо це не за розпорядком. А ще, кажуть, що він страшенно боявся застудитися, тож дуже ретельно готувався до поїздок, завжди мав із собою пальто і шапку. 

Іван Нечуй-Левицький мав свої переконання щодо українського правопису - казав, що "писати треба так, як люди говорять!". Особливу "любов" він відчував до літер "і" та "й", а також до апострофу. Наприклад, слово "сім'я" він писав як "сімя", а в прикметниках у місцевому відмінку ігнорував закінчення, тож виходили у нього "на зелені траві", "у сиві шапці". Письменник вважав, що саме так говорить більшість населення України. 

Іван Франко

Івана Яковича трохи недолюблювала галицька інтелігенція через його надмірну прямолінійність і відкритість. Для прикладу, він першим поєднав повсякденний піджак з вишиванкою, що для тодішньої австро-угорської та польскої публіки було дивакуватим. 

Окрім того, в нього була оригінальна, ні на що не схожа манера написання віршів. Коли в нього виникала ідея, перш ніж записати свій витвір на папір, Франко ходив довго кімнатою, шукав ритм, мугикав мелодію, а лише потім підбирав, наспівуючи, слова. І лише коли віршовані рядки та мелодія поєдунвалися у гармонійну цілісність, поет переносив усе на папір.

Ольга Кобилянська

Найважливішими в житті Ольги Кобилянської завжди були книги. Вона настільки любила читати, що це навіть неабияк вплинуло на її особисте життя. Коли Ользі виповнилося 18, вона вийшла заміж за пана Вробля - відомого інтелектуала, декана філософського факультету. Свого чоловіка письменниця називала не інакше як "старою мумією", очевидно, він не був обранцем її мрії. Однак в нього була чимала перевага - величезна бібліотека, що і спонукало Кобилянську зробити такий вибір. 

Тодось Осьмачка

Дуже дивною вважалася поведінка Тодося Осьмачки. Окрім того, що він спав де випаде нагода, ще й демонстративно і доволі зухвало бентежив людей на вулицях антирадянськими лозунгами та висловлюваннями. Наприклад, одного разу біля газетного кіоска він привселюдно почав розпитувати знайомого, чому він читає "їхні газети" і "невже ти їм прислужуєш". Звичайно, для того часу це був доволі необачний вчинок. Тож важко сказати, чи був письменник справді несповна розуму, чи все ж таки грав на публіку, намагаючись протистояти системі... А ще Тодось неодноразово намагався перетнути кордон, навіть написав прохання випустити його в Галичину або Канаду.

А які цікавинки про українських письменників знаєте ви? Діліться у коментарях ;)
 
За матеріалами: vsiknygy.net.ua
Фото-обкладинка: shotsforthesoul.blog
Якщо ви помітили помилку чи неточність, виділіть фрагмент тексту та натисніть Ctrl+Enter.

 

Умови використання матеріалів сайту

Використання матеріалів можливе лише за умови активного гіперпосилання на UaModna ( див. Правила* ). Для генерації коду посилання натисніть на кнопку

Думки, позиції, уподобання та заклики, опубліковані на нашому сайті, є власністю авторів і можуть не співпадати з поглядами редакції uamodna.com

8 занедбаних місць на планеті, від яких стає моторошно
У світі багато занедбаних місць, і кожне з них має свою історію. Якісь місця вселяють страх, якісь – почуття захоплення. У статті ми зібрали для вас наймоторошніші місця на Землі, від яких перехоплює подих.
Читати більше
XVII СТ. : ПОЛОНІЗАЦІЯ, ВІДРОДЖЕННЯ, ПОЧАТОК РУСИФІКАЦІЇ
Особлива важливість цієї епохи для долі українства та його питомої мови не підлягає жодним сумнівам, хоча в різні її періоди в різних куточках української ойкумени відбувалися відмінні навзаєм, не раз "протилежні за знаком" процеси.
Читати більше
Як слов'янки прикраси носили
Яскравим та виразним наповненням до українського народного одягу виступали прикраси. Вони виконували захисну функцію амулетів, талісманів, оберегів, які супроводжували людей упродовж життя. Основним призначенням ювелірних виробів було доповнення до костюма. Звідси і їхня художня виразність, багатство форм і технічних прийомів, які збереглися і зараз.
Читати більше