*** ***
Ці оксамитові,
Ці чорні губи
Жаги,
Що шукають,..
Що у надії,
Як довірі,
Розміняють
Червоних губ
Кохання
Незамінним
Поцілунком
У теплі —
Таким у цілості
Єднання,
Як у сні,..
Щоби пізнати
Ту одну
Нитку життя,
Якою можна
І потрібно,
У дотичній
Поцілунку,
Пізнати свої
Почуття...
Погасла рампа,
Театральний спить
Париж
І десь на Сені
Почекання
Стелить лиш
Тривогу
В трепетнім
Бажанні сонця
Хвиль,
Що круассаном
Вранці
Потребують
Новий стиль
І запах кави,
Як цілунок
Губ шовкових —
Червоно-чорних
І тендітно спілих
Та гарячих,
В цілях
Нових...
---------------------------------------
14.12.2017; Paris ("C.P")
================================
Якщо ви помітили помилку чи неточність, виділіть фрагмент тексту та натисніть Ctrl+Enter.
