Чи є сенс лінитись?

Іноді час здається таким швидкоплинним, що аж з нестерпною тривогою вгризаються в  наш дерев'яний мозок бобри і друзки розлітаються в слова: "сенсу навіть в банальній ліні не існує"... Чарівний смак смачної і шкідливої їжі, переживання підчас перегляду фільму з крутим актором, чуваком/чікою, легендою і т.д. - це лишень проміжок часу, котрий надто швидко втратимо назавжди і лиш короткотривалий брехливий спогад буде нагадувати нам, що з нами таки щось відбувалось.

Що можна взяти від життя, котрого в принципі й нема? Хоча воно ніби-то завжди існує заднім числом в нашій балбешці, де кожна наша думка стає минулим лиш тільки утворившись - наче відро з гнилими ягодами, котрі гниють в цілковите багно.

От скажіть, який сенс в тому, щоб робити лише ті речі, котрі нам подобаються, якщо ці речі відбуваються з нами в минулому? Як вирватися з цієї воронки? Можливо, працювати тяжко, щоб досягти здійснення своїх заповітних мрій - це наступний крок перед тим, як вдавити себе від безвиході руху, без жодного шансу на зупинку? Чи може варто рватись вперед, вчити лише те, що потрібно для виживання, але все ж одного дня здуріти, потрапити під авто або ж вдавитись погано пережованим сніданком?

Ви скажете, що теза про "авто й здуріти" - це надто песимістично! Але навіть в кращому разі на нас чекає 100 років життя, відмова органів і смерть, до того ж, ви явно несповна розуму, просто вважаєте себе нормальним. Ви і є нормальний! Нормальний ненормальний! БУТИ НЕНОРМАЛЬНИМ - це норма! Вітаю!

Доу.. відбився від суті! Так от, я вів до того, чи є все ж сенс лінитись, якщо ця лінь не накопичує в пам'яті жодного моменту, за котрий можна зачепитися, щоб рухатись далі? Нічого не навчився, нічого не зробив, зате знаю, що колись було фаново..., колись, але не зараз! Бо тепер срань.. повна срань, бо лінився. Але якщо не лінитись, то всерівно буде фаново, може навіть і в рази більше. От тільки часи фановості ми не зможемо контролювати..., тому так часто хочеться лінитись! Але ж сенсу нема... Нема триклятого сенсу, щоб лінитись!!!!! Тому, думаю, не треба, не треба лінитись!