Читати більше
Чудодійний магній: роль магнію в організмі людини.
…десять елементів-металів - Натрій, Калій, Магній, Кальцій, Манган, Ферум, Кобальт, Купрум, Цинк і Молібден…отримали назву «металів життя», або біометалів… вони керують процесами обміну речовин, підтримують фізичну і хімічну цілісність клітин і тканин. Їм належить основна роль в активності необхідних для життя ферментних процесів…
М.В. Яцков. Біонеорганічна та біоорганічна хімія.
Ще в Середньовіччі алхіміки стверджували, що поведінка та характер людини залежать від того, яка кількість металів міститься в організмі. Якщо в ньому переважає багато свинцю, то людина похмура і віддає перевагу темним тонам в одязі. Якщо багато заліза, вона агресивна і дратується від червоного кольору. А от якщо в організмі багато міді, то людина дружня і м'яка. Частка правди в цьому, звичайно, є: в організмі живих істот метали впливають буквально на всі процеси життєдіяльності.
Проблеми з пам'яттю та увагою, поганий настрій, знижений життєвий тонус, хронічні захворювання – все це може бути наслідком нестачі тих чи інших металів. Незважаючи на те, що мінеральні речовини не мають енергетичної цінності, без їх участі неможливий практично жоден обмінний процес.
Особливо велике значення для нормального функціонування організму має четвірка металів: натрій, калій, кальцій та магній. Важливість цих металів визначається тим, що для них характерні іонні з'єднання. Натрій та калій мають один s-електрон на зовнішній електронній оболонці атома, а магній і кальцій, мають - два s-електрони. У водних розчинах іони цих металів пов'язують молекули води, утворюючи міцні гідратовані іони.
Значення іонів s -елементів для організму величезне. Вони беруть участь у створенні буферних систем організму, забезпеченні необхідного осмотичного тиску, виникненні мембранних потенціалів, у передачі нервових імпульсів (Na, K), структуроутворенні (Mg, Ca).
Домінуючим фактором цих процесів є магній. Це домінанта усіх біохімічних процесів в нашому тілі.
Іони Mg 2+ утворюють у клітинах комплекси з нуклеїновими кислотами, беруть участь у передачі нервового імпульсу, скороченні м'язів, метаболізмі вуглеводів.
Магній можна назвати центральним елементом енергетичних процесів, пов'язаних з окислювальним фосфорилюванням[1]. Надлишок магнію відіграє роль депресора нервового збудження, нестача - викликає тетанію (судомні напади внаслідок підвищеної збудливості рухових та чутливих нервів).
Активність більшості ферментів перенесення (трансфораз) залежить від магнію. Магній – один з основних активаторів ферментативних процесів. Він відіграє важливу роль в утворенні понад трьохсот ферментів. Зокрема, він активує ферменти синтезу та розпаду аденозинтрифосфорної та гуанінтрифосфорної кислот, приймає участь у процесах перенесення фосфатних груп. Магній входить до складу хлорофілу, субодиниці рибосом (клітинних органоїдів, на яких відбувається синтез білка) пов'язані іонами Mg 2+.
Вміст магнію в організмі близько 42 г. Підвищена його кількість може спричинити наркотичний стан. Проносна дія англійської солі MgS04 • 7Н2О пов'язана з майже повною непроникністю стінок кишечника для іонів Mg2+, внаслідок чого відбувається осмотичне перенесення води через стінки у кишечник.
Магній приймає участь в енергетичному та електролітному обміні, виступає як регулятор клітинного росту, необхідний на всіх етапах синтезу білкових молекул. Особливо важливою є роль магнію в процесах мембранного транспорту.
Магній сприяє розслабленню м'язових волокон (мускулатури судин та внутрішніх органів). Найважливіше значення магнію у тому, що він є природним антистресовим чинником, гальмує процеси збудження у центральній нервовій системі і знижує чутливість організму до зовнішніх впливів.
Вважається, що до 25-30% населення магній недостатньо надходить із їжею. Це може бути пов'язано із сучасними технологіями обробки та застосуванням мінеральних добрив при вирощуванні овочів, що призводить до дефіциту магнію у ґрунті.
Хронічний дефіцит магнію часто відзначається у хворих на цукровий діабет, артеріальну гіпертонію, атеросклероз, епілепсію, остеопороз і т.д.
Відомий ряд фізіологічних станів, що супроводжуються підвищеною потребою в магнії: вагітність, годування груддю, період інтенсивного росту та дозрівання, літній та старечий вік, важка фізична праця та фізичне навантаження у спортсменів, емоційне напруження, часте та тривале (більше 30-40 хв. за сеанс) перебування в сауні, недостатній сон, авіаційні перельоти та перетин часових поясів. Нестача магнію виникає при прийомі кофеїну, алкоголю, наркотиків та деяких лікарських засобів, наприклад сечогінних, які сприяють видаленню магнію із сечею.
Наша нервова система активно реагує на рівень магнію в організмі. Знижений його вміст може викликати занепокоєння, нервозність, страх, а також безсоння та втому, зниження уваги та пам'яті, у ряді випадків – судомні напади, тремор та інші симптоми. Часто люди скаржаться на "безпричинні" головні болі.
Магній (особливо у поєднанні з вітаміном В6) має нормалізуючу дію на стан вищих відділів нервової системи при емоційному навантаженні, депресії, неврозі. Це не випадково. Стреси (фізичні, психічні) збільшують потребу в магнії, що спричиняє внутрішньоклітинну магнієву недостатність.
Дефіцит магнію збільшується з віком, досягаючи максимуму у людей старше 70 років. За даними Європейського епідеміологічного дослідження кардіоваскулярних захворювань рівень магнію в плазмі нижче 0,76 ммоль/л розглядається як додатковий (наприклад, до артеріальної гіпертонії) фактор ризику інсульту та інфаркту. Дисбаланс іонів Са2+ та Мg2+ є однією із серйозних причин утворення тромбів у судинах. Застосування препаратів магнію сприяє зниженню схильності до формування тромбу. Магній, наприклад, посилює антитромботичний ефект аспірину.
Вважається, що магній відіграє позитивну роль, гальмуючи процес атеросклерозу.
Враховуючи останні дані про поширеність нестачі магнію у мешканців великих міст, його вміст у крові визначають у неврологічних пацієнтів із синдромом хронічної втоми, вегетативно-судинної дистонії, а також при депресії та астенії. У нормі вміст магнію у сироватці крові у дітей варіює від 0,66 до 1,03 ммоль/л, у дорослих від 0,7 до 1,05 ммоль/л.
У здорових людей добова потреба у магнії становить 350-800 мг. При дефіциті магнію потрібне його додаткове введення з розрахунку 10-30 мг на кілограм маси тіла на добу.
Таким чином постає питання додаткового насичення нашого організму магнієм.
Звичайно, вживати чистий магній ніхто не пропонує, оскільки в такому вигляді він не може засвоюватись й може спричинити непоправної шкоди. Для ефективного збагачення організму магнієм застосовуються його різноманітні сполуки.
Сьогодні на фармацевтичному ринку представлено десятки препаратів для подолання магнієвого дефіциту, але, нажаль, більшість з них не дають бажаних результатів. Проблема в тому, що нашому організмові потрібен магній у вигляді сполуки найбільш природньої для біології людини.
В даний час відомо більше ста хімічних елементів, проте лише невелика кількість із них входить до складу живого на планеті Земля.
Необхідно відзначити, що, незважаючи на різний вміст елементів у людському організмі та в земній корі, між складом крові людини та земної кори існує певна кореляція. Більший вміст перших 31 елементів періодичної системи у земній корі відповідає більшому вмісту багатьох із цих елементів у крові.
Сольовий склад крові найбільш близький до сольового складу морської води. Всі елементи представлені в ній мають унікальну іонізовану форму. Завдяки цьому корисні компоненти з морської води безперешкодно проникають через клітинні бар'єри, насичуючи організм мінеральними елементами.
Ось чому ми так добре себе почуваємо під час відпочинку на морі й після повернення з нього.
Виходячи з цього – для вирішення проблеми насичення нашого організму магнієм потрібна сполука останнього подібна до морської солі. Такою речовиною є хлористий магній, котрий займає значне місце у сольовому складі морської води.
Це та форма магнію, яку активно розпізнає метаболічна система людини та постійно її потребує. Це пікометр-іонна форма магній хлориду, це той магній, який знаходиться в морській воді і в хлорофілі. Тому що це материнська форма магнію, тому що у нашому шлунку присутня соляна кислота. А хлорид магнію це магнієва сіль соляної кислоти. І тому організму не треба витрачати багато енергії для розщеплення речовини, щоб засвоїти магній.
Хлористий магній — це один із секретів, що найбільш ревно зберігаються, не тільки натуропатичною медициною, а й алопатичною. Остання використовує його для порятунку життів у реанімаційних відділеннях і пунктах невідкладної допомоги. Хлористий магній виявляє винятково сильний вплив на живу клітину, будучи при цьому набагато безпечнішим, ніж аспірин.
Чому ж хлористий магній настільки ефективний під час вирішення такої кількості медичних проблем? «Магній необхідний для нормального функціонування понад 800 ферментних систем, імунної системи, серця, а також для розслаблення м'язів, забезпечення згортання крові, нервової провідності тощо. Справді, неможливо уявити собі жоден процес, що відбувається в організмі, в якому магній не відігравав би важливу роль. Він перешкоджає розвитку серцевої недостатності, раку, порушень регуляції кров'яного тиску, появі каменів у нирках, а також відновлює енергетичний баланс, покращує сон тощо». - каже Доктор Сара Майхілл[2].
Хлористий магній – багатофункціональний лікарський засіб, який ми всі можемо тримати у наших шафках із медикаментами. Він надає стимулюючого впливу майже на всі аспекти клітинної фізіології та може застосовуватися перорально, внутрішньовенно та трансдермально. Терапія із застосуванням хлористого магнію, спрямована на усунення системного дефіциту поживних речовин, допомагає покращити функціональний стан наших клітин та імунної системи, а також захищає клітини від окисного пошкодження.
Хлористий магній є лікарським препаратом як загальної, так і місцевої дії, при місцевому застосуванні дарує клітинам нове життя і енергію. Мінерали, подібні до магнію, стимулюють процеси, які щодня відбуваються в організмі, зменшують ризик розвитку різних злоякісних новоутворень, зміцнюють м'язи і тканини, допомагають розвиватися органам і тканинам і запобігають їх руйнуванню.
Початок науковим дослідженням лікувальних та оздоровчих властивостей хлористого магнію поклав французький лікар професор П’єр Дельбе. Ще в далекому 1915 році, шукаючи ефективний засіб для очистки ран, який дозволив би не пошкоджувати тканини тіла, як це робили традиційні антисептики, дослідник виявив, що хлорид магнію не тільки діє як антисептик, але і нешкідливий для тканин тіла. Завдяки щасливому випадку він переконався, що коли розчин хлориду магнію приймається перорально або внутрішньовенно, він виявляється ефективним засобом від інших недуг.
Провівши численні експерименти, доктор Дельбе виявив, що хлорид магнію є дієвим імуностимулятором. Крім того, цей розчин має тонізуючий вплив. Було виявлено багато позитивних результатів терапії при різноманітних захворюваннях після застосування хлориду магнію. Професор Дельбе отримав хороші результати при лікуванні коліту, холециститу, запалень органів травлення, хвороби Паркенсона, екземи, псоріазу та інш. Дуже цінними виявилися факти позитивного впливу прийому хлориду магнію на здоров’я літніх людей.
Далі професор почав дослідження зв’язку між хлоридом магнію та раком. І він встановив, що препарат позитивно впливає на профілактику раку. Дельбе також вважав, що магній корисний для підвищення ефективності білих кров'яних тілець, про що він описав у своєму трактаті «Політична профілактика раку».
В середині 40-х років ХХ століття інший французький лікар Александр Нево отримав разючі результати лікування дифтерії за допомогою хлориду магнію. Оскільки останній не є антибіотиком, тобто не впливає безпосередньо на бактерії, а його вплив на протікання хвороби визначається специфічними імуностимулюючими властивостями магнію – Нево вважав, що препарат можна застосовувати і проти вірусних захворювань. Тому він спробував лікувати випадки поліомієліту й отримав чудові результати.
Нево намагався поділитися своїми досягненнями з колегами, але наштовхнувся на ворожість та нерозуміння з боку представників офіційної медицини.
З тих же причин не отримали широкого розповсюдження й роботи та досвід П’єра Дельбе (не дивлячись на те, що останній написав та видав про це дві чудові книги – вже згадувану «Політичну профілактику раку», та «Сільське господарство»).
Офіційна медицина в роботах Дельбе та Нево бачила загрозу для свого нового зростаючого бізнесу – щеплень та повального захоплення антибіотиками.
З часом досягнення Дельбе та Нево забулись, і лише поодинокі ентузіасти застосовували хлорид магнію в медичній практиці.
Так, вчені та лікарі Петербурзької (раніш - Ленінградської) військово-медичної академії з кінця 70-х років минулого століття успішно використовували хлорид магнію для лікування хвороб органів зору, зокрема, глаукоми. Результати були разючими – нерідко незрячі пацієнти після ін'є́кцій хлоридом магнію починали бачити.
Цікаво, що в 60-80-ті роки ХХ століття в численних науково-популярних публікаціях в бувшому СРСР та за кордоном багато говорилось про корисні властивості магнію, його значну роль для організму людини. В інших виданнях йшлося про те, що морська вода містить солі, в тому числі і магнію, у формі найбільш сприйнятній для засвоєння організмом людини. А от пов'язати ці факти й почати застосовувати для оздоровлення хлорид магнію – не могли.
Коли на рубежі третього тисячоліття почали багато говорити про катастрофічний брак магнію в тілі людини – на фармацевтичний ринок вийшли препарати зовсім не на основі хлориду магнію, а дорогі, «важкопереварювані» організмом сполуки. Наприклад, найпоширенішою основою «магнієвих» таблеток став цитрат магнію. Ця «магнієва панацея» окрім величезної ціни ще й давала пацієнту сполуку магнію, на засвоєння якої організмом людини витрачалось більше енергії ніж та користь, яка прибувала від отриманого магнію.
Застосування інших солей магнію не дає дієвого ефекту, оскільки вони все одно мають бути перетворені організмом на хлорид. Ми можемо використовувати оксид або карбонат магнію, але для того, щоб їх засвоїти, шлунок повинен виділити додатковий об'єм соляної кислоти. Шлунки багатьох людей похилого віку, особливо з хронічними захворюваннями, що відчайдушно потребують магнію, не здатні виробляти достатню кількість соляної кислоти і, отже, не можуть у повній мірі засвоювати оксид або карбонат магнію.
Застосування ж хлориду магнію теж має свої не зовсім прості форми. Багато значить чистота продукту. Згідно світових стандартів чистоти хлорид магнію може бути у вигляді лабораторного, чистого та технічного. Давно відомий хлорид магнію у вигляді бішофіту. Хімічна формула таж, але рівень чистоти ближчий до технічного. Наявні важкі домішки, а також додатки у вигляді гліцерину.
Для лікувальних цілей корисним є лише чистий хлорид магнію.
Технологію видобування чистого хлориду магнію розробили наші українські вчені на чолі з Василем Івановичем Кравчуком. Вони запропонували для вживання хлорид магнію у вигляді магнієвої олії[3].
П'ятнадцять років наполегливих досліджень довели корисність для людини та високу ефективність препарату. Його виключні лікувальні властивості засвідчують численні клінічно-доведені результати.
Виключним правом на технологію магнієвої олії володіє українська компанія «Dr. Magnesium».
Спектр застосування хлориду магнію у вигляді олії дуже широкий.
Красномовні факти свідчать, що цей препарат дає чудові результати при лікуванні численних захворювань – від епілепсії та туберкульозу до, здавалось би, таких тривіальних недугів як розлад сну та розтягнення сухожиль. Тому що причина багатьох з цих хвороб – недостача магнію в організмі.
Окреслимо хоча б загальні контури застосування магнієвої олії (щодня ми стикаємось з усе новими прикладами корисної дії олії, як свого часу Дельбе та Нево з захопленням та здивуванням фіксували феноменальні властивості хлористого магнію).
Ми вже говорили про те, що рівень магнію в організмі людини з віком понижується, що в кінці-кінців приводить не тільки до погіршення самопочуття літніх людей, а й до виникнення й загострення багатьох хронічних захворювань.
Дефіцит магнію може бути чинним фактором у клінічній картині старіння - нервово-м'язової, серцево-судинної та ниркової симптоматики.
Доктор Мілдред Сіліг[4] припустила, що дефіцит магнію підвищує захворюваність та смертність: «Мало уваги приділялося спеціальним потребам у магнії людей похилого віку, таким питанням, як: чи може недолік магнію робити внесок у процес старіння, чи може додавання магнію позитивно впливати на здоров'я людей похилого віку?».
Таким чином прийом хлористого магнію літніми людьми не просто корисний, а прямо показаний. У вигляді магнієвої олії він може застосовуватись як для внутрішнього, так і для зовнішнього прийому (Набагато легше нанести на шкіру літньої людини масло магнезії, ніж змусити його посилено споживати їжу з магнієм, приймати магній у таблетках або вводити внутрішньовенно для компенсації втрат).
Трансдермальний хлорид магнію високоефективний в ослабленні болю, у знятті збудження, і його легше використовувати, коли в похилому віці або через хворобу може порушитись засвоєння їжі.
Очевидно, що низький вміст магнію сприяє накопиченню важких металів у головному мозку, які викликають хворобу Паркінсона, розсіяний склероз та хворобу Альцгеймера. Більшість симптомів хвороби Паркінсона можна було б усунути введенням достатньої кількості магнію. 30 пацієнтам, які страждають на епілепсію та брали участь у дослідженні, давали 450 мг магнію щодня, що дозволило успішно контролювати напади. Результати іншого дослідження показали, що чим нижчий вміст магнію в крові, тим сильнішими є напади епілепсії. Найчастіше дія магнію підвищується разом із вітаміном В6 і цинком.
Дев'ятирічна дівчинка, яка страждала важкою формою епілепсії, вже після першого прийому магнієвої олії (трансдермально на шийно-комірцеву зону) відчула значну полегкість, а через кілька місяців повністю позбулась нападів хвороби.
Важлива роль магнію в лікуванні широкого спектру емоційних та ментальних розладів (від ментальної втоми до лякаючих галюцинацій) донедавна залишалася невідомою, тому що рівень магнію вимірюється зазвичай лише при аналізі зразків сироватки крові. Два лікарі - доктор Річард Холл з Військово-морського госпіталю в Орландо і доктор Рой Джофф з Медичного коледжу Університету Джонса Хопкінса - виявили, що сироватка крові може залишатися в нормі, тоді як рівень магнію в мозковій та спинномозковій рідині може падати до небезпечно низького. Це відкриття дозволило пояснити попередні невдалі спроби встановити кореляцію між нестачею магнію та рядом різноманітних симптомів дегенерації нервової та м'язової тканини. Сьогодні ці ускладнення (які часто виникають у зв'язку з деякими патологічними станами, такими як алкоголізм, важкі опіки, хронічна діарея, голодне виснаження у немовлят та дорослих, аритмія тощо) успішно лікуються за допомогою хлориду магнію.
При використанні магнію для полегшення болю дуже важливо пам'ятати, що магній впливає не тільки на сам симптом, але і на причину, оскільки часто причиною болю являється дефіцит магнію в організмі.
50% людей страждає від тих чи інших форм серцевих захворювань, метаболічного синдрому та запущеного дебету. Шкідлива їжа, відсутність фізичних навантажень та значна кількість лікарських препаратів, що прискорюють процес деградації серцевого м’яза.
Магній контролює нормальну роботу клітин серця і серцевий цикл проявляє гіпотензивний ефект перешкоджає втраті кальцію, розвитку атеросклерозу, виявляє антиаритмічну дію.
Магній є антагоністом кальцію Якщо кальцій викликає скорочення м'язів, то магній - розслаблення. Стінки судин складаються з м'язової тканини. Магній розширює просвіт судин за рахунок розслаблення їхньої стінки. Відбувається нормалізація підвищеного тиску. Препарати магнію призначають у комплексній терапії артеріальної гіпертензії.
Дефіцит магнію веде до розвитку аритмії (шлуночкові екстрасистоли, тахікардія).
Тому цілком виправдане його застосування як антиаритмічного засобу в складі комплексного лікування порушень серцевого ритму.
Благотворний вплив магнію і в комплексній терапії ішемічної хвороби серця - за рахунок всіх його корисних ефектів. Мова про здатність знижувати тиск, нормалізувати серцевий ритм, зменшувати концентрацію холестерину, проявляти заспокійливу дію на
нервову систему.
Наукові дослідження довели, що невелика нестача магнію провокує хвороби серця, а значний дефіцит веде до інфарктів. Даний мікроелемент підтримує в нормальному стані нервову систему і м'язи серця, рівномірний серцевий ритм, нормалізує кров'яний тиск. Цей мінерал називають «стрижнем життя» через те, що він є незамінним для людини: бере
участь в десятках хімічних реакцій нашого організму, необхідний на всіх етапах синтезу
білків, робить міцнішими наші кістки стимулює жовчовиділення, регулює рівень цукру в крові.
I ще одна з найважливіших властивостей магнію - він захищає від радіації. Це довели дослідники Японського національного університету - вони включили його в список засобів для боротьби з наслідками шкідливого впливу випромінювань на людину.
Біль в кістах дуже чутливий i дискомфортний, найчастіше проявляється в літніx людей як результат нестачі поживних речовин, зношення, тріщин та інших пошкоджень. Цей біль приносить багато незручностей і може впливати на ту чи на іншу групу кісток в організмі. Але, в основному, біль простежують в руках, ногах та п’ятах.
В організмі людини знаходиться близько 25 г магнію і 60% цієї кількості саме в кістках. Магній і кальцій тісно пов'язані між собою. Магній регулює рівні вмісту кальцію, калію і натрію.
При недостатньому вмісті магнію організм поповнює його запаси з власних резервів - кісткової тканини. Саме тому, при його дефіциті кістково-м'язова система уражається в 100% випадків.
Багато хто чув про таке захворювання, як остеопороз. Це захворювання скелету, при якому знижується міцність кісток і з'являється схильність до переломів. Остеопороз – широко поширене захворювання, яке отримало назву «мовчазна епідемія 21 століття». Він формується при одночасній нестачі вітамінів О, А, В і мінералів, основний з яких - магній.
Дефіцит магнію впливає на всмоктування i засвоєння вітаміну D, а той, в свою чергу, впливає на рівень кальцію. Магній впливає - так само i на гормони, які відповідають за стабільність кісткової тканини. Також цей мінерал, безпосередньо впливає на зростання комплексу кальцію i фосфору - основи мінеральної складової кісткової тканини. Магній позитивно впливає на клітини, які формують i руйнують кісткову тканину.
Дуже важливий магній для суглобів i сполучної тканини. Завдяки йому виробляються білки i жирні кислоти, які беруть участь в побудові хрящової тканини. Магній не дає кальцію відкладатися в суглобових сумках, тим самим зберігаючи еластичність суглобів.
Нестача магнію в організмі призводить до порушення структури сполучної тканини на клітинному piвнi. При цьому зменшується виробництво білка сполучної тканини, зменшується активність особливих ферментів, які відповідають за створення найважливіших для суглобів речовин – хондропротекторів.
Магнієва олія Dr. Magnesium - це той продукт, який рекомендовано використовувати для швидкого підвищення рівня магнію в крові, що дозволить зміцнити кісткову систему людини.
Проблеми зі сном можуть бути викликані браком споживання мінералів, а особливо магнію.
Науково доведено, що у людей з порушеними циклами сну його рівень в крові
набагато нижчий від норми, оскільки магній є природнім релаксантом.
Загальновідомим є факт, що поганий сон має негативний вплив на наше здоров'я.
Тому для підтримання тіла в стані повного спокою необхідно вживати магній.
Даний мінерал забезпечує ефективну роботу гамма-аміномасляної кислоти (також відомої як GАВА), медіатора рецепторів нервової системи та мелатоніну. Це допомагає мозку м'яко переключитись на підготовку до сну.
Магній - один з найважливіших мінералів, які є у нашому тілі, після води, кисню і
основних поживних речовин. Він життєво-важливий для нашого розвитку і значиміший,
ніж кальцій, натрій і калій, тому що він відповідає за регулювання функцій всіх трьох. Магнієва олія Dr. Magnesium - це той продукт, - який рекомендовано використовувати для швидкого підвищення рівня магнію в крові, що неодмінно вплине на покращення загального самопочуття.
Трансдермальна (через шкіру) терапія за допомогою магнієвої олії Dr. Magnesium прискорює відновлення організму після фізичних вправ або травм. Використання магнію трансдермально є чудовим способом введення цього мінералу, оскільки магній поглинається через шкіру попри систему травлення та потрапляє прямо в тканини тіла, де він безпосередньо потрібний.
Магній має вирішальне значення для прискорення відновлення, допомагаючи поліпшити м'язову функцію та гнучкість, підтримувати електролітний баланс і зменшити втому. Він також є життєво-важливим для розвитку скелету та м'язів, формування енергетичного балансу, а також допоможе добре спати після тренування через його здатність розслаблювати м'язи.
На жаль, з харчових продуктів ми не отримуємо достатньої кількості даного
мінералу, і тому магній, який потрапляє в організм саме там, де необхідно, - це
найкращий спосіб поповнити його дефіцит.
Магній - це важливий мінерал у спортивному харчуванні. Достатня кількість магнію в організмі допоможе спортсмену боротися з втомою та перегрівом, контролювати рівень цукру в крові та правильний метаболізм.
Витривалість м'язів і загальна працездатність зменшуються зі збільшенням дефіциту магнію в раціоні.
Ці факти не дозволяють жодному спортсмену або спеціалісту в галузі спортивної медицини ігнорувати роль магнію у спортивній дієті.
Наведені приклади охоплюють далеко не всі корисні властивості та галузі використання магнієвої олії. Як писав професор Дельбе у своїй, не заслужено забутій, книзі «Сільське господарство»: «Горизонти застосування хлористого магнію неосяжні й багатогранні. Можливо рух у їх напрямку змінить наш погляд на лікування недугів і медицину взагалі…»
Замовити магнієву олію Dr.Magnesium та отримати консультацію по застосуванню можна за телефонами (096)378-50-39, (050)145-73-88.
[1] Оки́снювальне фосфорилюва́ння — процес біосинтезу аденозинтрифосфорної кислоти (АТФ) з аденозиндифосфорної кислоти (АДФ) та фосфату неорганічного (Фн) за рахунок енергії окиснення молекул різних органічних речовин у живих клітинах за допомогою спеціальних ферментів або ферментних систем. Є один з найважливіших компонентів клітинного дихання, що приводить до отримання енергії у вигляді АТФ.
[2] Сара Майхілл – відомий лікар-натуропат, займається приватною практикою з 1981 року, працювала в Національній службі охорони здоров’я Великобританії. Протягом 17-ти років була почесним секретарем Британського товариства екологічної медицини. Автор кількох книг, в тому числі «Стійка медицина» (2018) та «Діагностика та лікування синдрому хронічної втоми та імиальгічного енцефаліту» (2018).
[3] Кілька років тому одна пацієнтка, у якої був підвищений рівень кортизолу (гормону страху) в організмі, почала приймати магнієву олію. Як результат – небезпечний гормон прийшов у норму, а стан хворої значно поліпшився (покращився сон, зникла нервова напруга). При черговому візиті до лікаря медик відмітила позитивні тенденції у її здоров’ї й запитала, що хвора приймала. – Я п’ю магнієву олію, - відповіла жінка. – Що ви таке кажете, - обурилась лікар. – Магній – це мінерал. Магнієвого масла в природі не існує! (див. журнал «Диво-земля» №34, 2020-2021)
[4] Доктор Мілдред Сіліг, ад'юнкт-професор харчування в Університеті Північної Кароліни, провідний авторитет у галузі медичного застосування магнію.
Умови використання матеріалів сайту
Використання матеріалів можливе лише за умови активного гіперпосилання на UaModna ( див. Правила* ). Для генерації коду посилання натисніть на кнопку
Думки, позиції, уподобання та заклики, опубліковані на нашому сайті, є власністю авторів і можуть не співпадати з поглядами редакції uamodna.com
Читати більше
Читати більше
Читати більше