"Чудо 1942 року в Києво-Печерській Лаврі"

*******     *******   *******

Стояв мороз тріскучий
І Київ окупований лежав
В снігах й жалобах,
А в Лаврі кущ калини розцвітав,
Як чудо для киян живих,
І шепіт ширився нестримно —
Це Бог нам знак свій подає,
Що ми відродимось,
Віджиєм, воскреснемо і
Переможемо —
Нас вража сила не візьме…
Сам Еріх Кох прибув
Із почтом охорони,
Коли почув таку дивну новину
І в здивуванні зняв кашкет військовий,
Коли побачив дивную картину.
Стояв, дивився, думав —
Зірвав гілку
І довго милувався свіжістю життя,
Потім спитався за це дивне місце
І коли вчув,
Що це земля свята,
Де праведники в келіях жили —
Молилися, постилися, страждали
У Вірі Праведність вели,
Подав команду —
Хай ідуть кияни,
Без заборони,
До Святої Лаври
І вільно моляться біля калини
За Волю для спасення України…
В мороз тріскучий 1942 року,
Де Бог об'яву свою дав,
Як знаком чуда,
Щоб Україна знов воскресла,
Де святі мощі помагають
Землі рідній своїй —
У Вірі, щоб Надія
У людей не щезла,
Бо всі ми,
У Єдинстві —
Сила незборима,
Де Опікун Всевишній
Наших Сподівань подія є —
Із вишніх помислів Надій,
У Матері Життя —
Оранти України
Незламність Віри нам дає…
Пройшла подія —
Ми перемогли,
Незвичний факт затерли комуністи,
Що був знаменням людям,
Щоб змогли
Себе у Славі відродити
І розказать нащадкам нашим
Про велику силу предків,
Що в обороні краю
Нам знаменням Духу довели,
Що ми у силі Єдності є —
Нездоланні
І в цьому змістом сьогоденності жили…
Святиться Київ й Україна,
Святиться вся наша земля —
Благословеннями у зміни,
Господня сила — Русь свята…

======================

09.05.2014; France PARIS (M° 14)