Чому популісти гірші, ніж олігархи

16 липня 2015
UAPOST.US
Скандал з голосуванням за прощення валютних боржників, а також подальший відклик голосів змусив задуматися про якість людського матеріалу, з якого складається парламент. Апофеозом ситуації стало зізнання спікера парламенту про те, що він "не читав" документ.
 
Захотілося порівняти два типи депутатів: слугу олігарха і популіста.

Перший тип становив стійку більшість з 1998 до 2014. Розглянемо умовного депутата Петровського, замдиректора рейкобудівельного заводу. Він пройшов у Раду за квотою магната Мерцалова, контролюючого всі рейкобудівельні заводи країни. Мерцалов - бандит, який вижив у 90-ті й перебив своїх конкурентів. Заводи він вкрав у держави або у менш успішних бандитів. Петровський прекрасно знає написану кров'ю історію заводу і пам'ятає убитого екс-гендиректора. Знає і те, що основний прибуток заводу йде на кіпрські офшори. Знає, що ПДВ заводу повертають тільки за відкат.

Ментально Петровський - слуга. Васал, якщо завгодно. Він упевнений, що вірна служба правильному пану буде винагороджена. Поки він служить Мерцалову. Якщо олігарха уб'ють або розкуркулять, буде служити іншому. Саме тому Петровський послідовний. Він стійкий до скандалів, компромату, мітингів і фотожаби. Він буде виконувати команди господаря, поки той буде в силі.

Виходить, депутат-васал відстоює інтереси господаря, а значить, і якогось сектора економіки. Навіть тоді, коли вони протистоять інтересам держави. Поведінка Петровського передбачувана в рамках логіки відстоювання інтересів олігарха і рейкобудівництва. Введення ПДВ-рахунків - він проти, це вимиває кошти заводів. Приватизація Укрзалізниці - він за, УЗ заборгувала Мерцалову купу грошей. Ліквідація квот на експорт металобрухту - він проти, лом потрібен місцевим металургам, його велика кількість здешевлює рейки.

Олігархічний парламент забезпечує перетікання загальних грошей в одну конкретну область, одному конкретному олігарху. Попутне забезпечення роботою десятків тисяч рейкобудівників - випадковий наслідок його діяльності. При зміні кон'юнктури Мерцалов вижене їх на вулицю, не вагаючись.

Важливо, що депутат-васал чітко усвідомлює шкоду від своїх дій для країни - але вважає шкоду виправданою. Адже інтереси господаря - пріоритетні. Якщо заборона на вивіз рейкової заготовки завдасть бюджету шкоди на 100 грн, а Мерцалову 50 грн прибутку - то Петровський проголосує.

Але після Майдану Петровських стало мало. На зміну літньому любителю шансону Петровському прийшов молодий грантожер/фейковий комбат/журналіст, що обожнює "Океан Ельзи", Іваненко. Він знає, що партію підтримали олігархи. Але Іваненко на це плювати, він нічого не розуміє у виробництві, захищати його не збирається. Адже він зірка, він витягнув партію.

Ментально Іваненко - нарцис. Він обожнює себе. Він обожнює, коли його обожнюють. Він живе заради популярності.

Його поведінка в парламенті абсолютно непередбачувана. Ні спонсор, ні глава фракції, ні президент йому не указ. Як міль, він летить туди, де більше світять лайки. Його діяльність в парламенті - лише привід для СЕЛФІ і постів у фейсбуці.

Тому впливати на популіста вкрай легко. Пояснять йому горілчані лобісти, що заборонити мікропивоварні - дуже по-європейськи, він проголосує. Скажуть розкрадачі люків, що вільний експорт брухту - це боротьба з Путіним, теж проголосує. Але якщо у фейсбуці за заборону експорту брухту буде лайків більше, а фотожаби смішніші, відкличе свій голос.

Важливо, що Іваненко не розуміє масштаб шкоди, заподіяної його метаннями. Голосуючи за закон про прощення валютних позичальників він завдає шкоди державі на 100 млрд. грн - але особисто не отримує з них нічого.

Олігархічний парламент - насосна станція, що постачає грошима господарів, попутно даючи струмочки найманим працівникам. Це механізм узгодження методів розкрадання спільного.

Популістичний парламент - сцена, на якій у світло софітів потрапляють популісти. Він не приносить грошей ні спонсорам, ні бюджету, ні народу.

Олігархічний парламент має звід правил, що генетично йдуть від "понять" з 90-х. Він єдиний має головну мету - максимальне збагачення.

Популістичний парламент не має ніякої вимірної або досяжної мети. Він живе заради сьогочасної слави. Це притон для наркоманів уваги.

Популісти постійно ганьблять аналітиків. Ті намагаються побачити таємний сенс у напрямках пурхання молі. Але ця спроба заздалегідь приречена. Міль не працює ні на хороших олігархів, ні поганих, ні на Вашингтонський обком, ні на Мордор.

Вона взагалі не працює.

(via)

Якщо вас зацікавила ця стаття, радимо вам також почитати:
Хто бреше українцям про кількість загиблих військових в боях на Донбасі?
"Моя нова поліція" - робота не для героїв?
"Ленінопад" в Україні
Якщо ви помітили помилку чи неточність, виділіть фрагмент тексту та натисніть Ctrl+Enter.

 

Умови використання матеріалів сайту

Використання матеріалів можливе лише за умови активного гіперпосилання на UaModna ( див. Правила* ). Для генерації коду посилання натисніть на кнопку

Думки, позиції, уподобання та заклики, опубліковані на нашому сайті, є власністю авторів і можуть не співпадати з поглядами редакції uamodna.com

Що можна дізнатися про себе на основі власних сексуальних фантазій
Наші сексуальні фантазії відображають, принаймні частково, особистісні риси та особливості. Доктор філософії Джастін ЛейМіллер, вивчаючи сексуальні фантазії понад 4000 американців для своєї книги, виявив, основні п'ять факторів особистості. А саме...
Читати більше
УКРАЇНСЬКІ РОБІН ГУДИ
В історії України відомо чимало славетних імен народних месників та благородних розбійників, які намагались відновити соціальну справедливість, грабуючи багатих та роздаючи награбоване бідним. То чиї це імена та що відомо про цих персон?
Читати більше