Чому ми живемо міфами

Чому ми живемо міфами?

Тому що сам міф більш дійсний за реальність. А про реальність ми нічого не знаємо - лишень здогадуємось. А здогадки є припущенням, а останні, в свою чергу, - гіпотезами й аксіомами. Аксіома ніколи не може бути вичерпною в Океані здогадок, бо сама є біозом декількох аксіом. Про цю безодню писав ще Дірак. Але математики завжди були ліриками, філософи - психологами, а психологи - філософами. Здогадки Дірака знайшли відображення в усьому - в літературі, мистецтві, навіть в квантовій теорії гравітацій. Я ці підрахунки не вів, але є епістолярія вчених, де згадується лишень феномен нескінченності... А хочеться бодай якоїсь остаточності, бо підручники треба друкувати й надалі, як плодити парадигматику міфів.

Міф є можливістю задіювання одного феномену для цілого світу. Саму феноменологію, здається гуссерлівську, можна роздивлятись, як єднання мікро й макрокосмосів, але є рух феномену, тобто його буттєвість, окреслена Дельозом, як Явище. Тобто міф - це універсальне явище, всезагальна подія, котра є зразковою для усіх систем й епістем. Прикладом є Яблуко Ньютона: яблуко, насправді, не падало йому на голову, як езотеричний феномен чи акт містифікацій - він просто зрозумів, що ті ж самі закони, які діють на яблуко під час падіння - актуальні для цілого космосу, зокрема планет і місяця...

Біблійський міф з едемським яблуком є просто номіналом залежності простої формули: на голодний шлунок про метафізику не будеш думати. Це споконвічна парадигма. Бо тільки добре поївши можна довго марити про Квантову піну й реліктивне галасіння...

Геній Маркса все звів до активності білків й того ж самого матеріального. Матеріалістична феноменологія теж цікава. Бо, зрештою, є ДНК - кислотний полімер, який з часом буде виготовлятись фабрично, а люди будуть смакувати біологічне мило. Прогнози невтішні, бо людей на планеті більшає, автоматизацій збільшено, ресурсів замало й можна довго говорити про неправильний вектор, але спокійно впевнено померти самотньо вдома під мелодію Вагнера. Як варіант...

Тобто все є міф, як міфом є квантове Святе письмо й зокрема слабкі й сильні сили взаємодії. Міфом автоматизацій є психоделія в зрілому віці й магія фізіологій на межі вісімнадцяти, міфом є милосердя й окрилення ворогів своїми друзями, міфом є вічне життя - як і життя секундне.

Атомарна парадигма від Фалеса, Анаксімандра, Анаксімена, Анаксагора, чи того ж Емпедокла чи Геракліта, чи Діогена та Демокріта - добре, що споконвічну парадигму підтвердив броунівський рух... Чи рух поля Хіггса. Хіггса ще будуть терти в порошок, але то з часом. Бо теперішня цивілізація Ілона Маска - це фейковий міф. Там все на батарейках - жодного ґрунтовного дослідження слабких сил єднання протонів й нейтронів, як і пошук нейтріно та екзопланет - не буду сперечатись, але секс у вчених напевно також ексклюзивний.

Як матрична квантова телепортація й квантовий комп'ютер. Буде тотальна депресія внаслідок невіднайдення жодних із суттностей. Ну, плюс буде в тому, якщо колайдер знайде ліки від раку.......