Час збирати каміння

Сім тисяч років тому наші предки знали, навіщо вони прийшли в цей світ і куди їм йти далі. Унікальні відомості про це вони залишили на незвичайних носіях інформації, яким, виявилося, не страшні ні час, ні вогонь, ні вода. Це керамічні посудини. Хитромудрі малюнки на стінках глиняних глечиків і тарілок, маленькі фігурки людини і тварин, макети будиночків, у яких зберігаються знання про світ і життя однієї з перших розвинених цивілізацій людства.

Вони пішли з цих земель триста поколінь назад. Одного разу зникли всі разом, ніби випарувалися в повітрі, залишивши тільки керамічні артефакти, що зберігають нерозгадані досі таємниці. А ще потужний енергетичний потенціал знання, який залишився в нашій генетичній пам'яті і глибоко під землею або під товщею води Дніпровського водосховища. Бути може, вони зробили це навмисне, в надії, що настане час, і хто-небудь з нащадків дістанеться до цієї інформації. І тоді їхня культура відродиться з попелу, як священний птах фенікс. Дасть імпульс до розвитку нового витка культури землеробів, які знали, навіщо вони прийшли на цю землю.

Мені здається, багато негараздів сучасної людини пов’язані з тим, що вона забула, навіщо живе. Заплуталася в стереотипах чужої їй цивілізації, втратила зв'язок зі своїми витоками, заблукала в тумані власних помилок. Настав час збирати каміння. Розшифровувати зроблені на них записи. І повертати собі втрачене знання.
 
Сім тисяч років тому на європейському континенті жили люди, духовний розвиток яких був настільки вищим, ніж наше убоге матеріальне існування, що нам сьогодні навіть важко охопити свідомістю всю його велич. Але якщо ми хочемо продовження свого роду, обов'язково потрібно зробити це. Ми повинні шанувати те визначне космічне послання, яке зберігається в артефактах далекої епохи.

На жаль, захоплені гонитвою за миттєвим, сучасні люди втратили свої унікальні інтелектуальні та духовні якості. Вони розучилися вловлювати зв'язки з природою і космосом. Зв'язки, які тісно переплітають потоки енергій землі та неба і формують єдиний простір Всесвіту. Ми відірвалися від найпотужнішого джерела життя.

Ким були наші далекі предки? Звідки вони прийшли? Яким таємничим і великим знанням вони володіли? Які сигнали залишили нам у своїх загадкових письменах і малюнках?

Щоб зрозуміти це, нам варто розшифрувати написи на найдавніших черепках цивілізації, з яких починалася історія людства.

Унікальні знахідки Вікентія Хвойки

Вікентій Хвойка, чеський учитель німецької мови і малювання, аграрій, який у двадцять сім років перебрався до Києва і захопився тут археологією, абсолютно випадково зробив відкриття світового масштабу.

Він купив шматок землі для посадки хмелю і в 1897 році в зрізі гори на Кирилівській вулиці в Києві (нині вулиця Фрунзе, 59-61) виявив бивень мамонта. Знахідка зацікавила дилетанта, і він надумав покопатися в землі, в надії виявити ще щось цікаве. І виявив. Пласт найдавнішої на землі культури – Трипільської (названої так за місцем поширення недалеко від Києва в районі Трипілля).

У 1962 році вулицю Новокирилівську, де була виявлена ​​Кирилівська стоянка, назвали ім'ям Вікентія Хвойки. Але багато киян навіть не знають, хто це такий. Не відають вони і про те, що саме тут виявлено найдавніше на землі поселення людини з високим рівнем розвитку. Людини, у якої нам варто було б навчитися мудрості, гармонії і духовної чистоти. Чи гідні ми своїх високорозвинених предків, якщо навіть не знаємо, в якому дивовижному місці розташована наша країна. Якою потужною енергетичною та інформаційною силою володіє ця земля, що зберігає історію найдавнішого народу.

Так може нам вже годі розкидати каміння?
 

Шумери чи Трипілля?

Більшість сучасних вчених стверджують, що історія людства почалася в Шумерах, в Месопотамії (на території сучасного Іраку), де в третьому тисячолітті до нашої ери жили перші цивілізовані люди, які вміли обробляти землю, ліпити глечики, будувати міста. Вони створили писемність і винайшли колесо...

Але, як виявилося, шумери були не першими. Розкопки Вікентія Хвойки довели, що коли в долині Тигру і Євфрату оселялися перші люди, в Трипіллі вже близько п'ятисот років на місці спалених протоміст росла трава. За 1500 років до будівництва Стоунхенджу на території сучасної України вже існувала високорозвинена цивілізація. Залишки стародавніх поселень, посуд і начиння, унікальні малюнки, які пізніше будуть зустрічатися в Шумерах, Єгипті, Греції і Римі, довели існування подібної працивілізації на землях України (Трипілля), Молдови та Румунії (Кукутені) за кілька століть до цього. Це була давня культура, яка дала початок розвитку багатьох народів.

У 1966 році під час військової аерофотозйомки майор Костянтин Шишкін в Тальнівському районі Черкаської області випадково виявив сліди величезних поселень, які "ніби виросли з товщі землі". Дослідження привело до сенсаційних відкриттів. На території України були розташовані перші поліси найдавнішого періоду - неоліту. Це були міста з населенням 15-20 тисяч жителів. Для 7 тисячолітнього віку розвитку людства це гігантські цифри.
 
Протоміста, розміром 250 квадратних кілометрів, окремі споруди в яких досягали 1000 квадратних метрів, були побудовані за суворим планом, мали спіральну схему забудови зі щільно прилеглими один до одного будинками, що стоять глухою (без вікон) стіною назовні. Ці своєрідні фортеці, збудовані з дерева і глини, мали два поверхи і представляли собою не просто житло, а якийсь древній храм для душі людини, котра там мешкала.

Ми не знаємо, якими були ці люди, тому що не виявлено жодного поховання, лише більш пізні, певно людей, як і домівки, піддавали спаленню. Та й міста збереглися тільки завдяки тим дивовижним виробам з глини, які перебували всередині будинків, і глиняним підлогам другого поверху, які загартувалися від вогню.

Трипільска культура

Трипільці створювали маленькі глиняні макети своїх будинків, ретельно повторюючи оздоблення та наповнення свого реального житла, фігурки жінок, чоловіків і тварин. Але це були не іграшки. У цих фігурках вони хотіли зашифрувати основну інформацію про себе, про життя, про закони Всесвіту.

Кожні 50-70 років трипільці повністю спалювали свої міста і поселення, так само як спалювали своїх померлих. Ймовірно, вони знали якусь таємницю вічного оновлення та відродження. І вірили в те, що вогонь очищає і дає початок нового життя.
 
Вони поклонялися землі-матері і сонцю-батькові, зафіксувавши їх у своїх малюнках на стінах дивних ритуальних посудин, які не використовувалися в господарстві, але були своєрідними сторінками літопису, на яких записувалися таємні знання про світ. У цій спільноті всі були рівні. Не було багатих і бідних, вождів і підданих.

Тут ми можемо знайти вже відоме всім зображення чоловічого і жіночого начала - інь і ян. Крилатого сонця, яке схоже на птицю, мудру двоголову змію і знак нескінченності. Жіночі фігурки без голови або з маленькою головою і величезним тазом – місцем зародження нового життя. Фігури мисливців і зображення бика – як символи чоловічої життєвої енергії і сили. Дивні подвійні і потрійні посудини з наскрізними отворами, про призначення яких доводиться тільки здогадуватися.
 
Деякі дослідники вважають, що це ритони - ритуальні перетворювачі та генератори позитивної енергії, своєрідні пастки космічної енергії або Гармонізатори простору, які були необхідні нашим предкам для того, щоб жити в злагоді з законами Всесвіту. Або музичні інструменти, на яких нам ще належить навчитися грати.

Діти природи і космосу, люди з таким рівнем духовного розвитку та інтуїтивним відчуттям гармонії і краси можуть бути для нас вчителями. Адже вони знали про закони Всесвіту набагато більше, ніж сучасна людина. Вони буквально жили в ритмі й темпі, заданому космосом, строго дотримуючись місячного календаря і тих циклічних поворотів природного ходу подій, які диктувала їм природа.

Напевно, вони знали ще щось невідоме нам, тому й спалювали раз в п’ятдесят років свої міста на ритуальному урочисто підготовленому величному багатті. Вогонь ніс їм перевтілення. Потім багатотисячним натовпом зривалися з місця і йшли на нові землі, кочуючи впродовж 2500 років. А потім відразу, в самий розквіт своєї цивілізації раптом взяли й взагалі зникли. Чому і куди вони пішли? І хто залишився, асимілюючись із новими прибульцями?

Ніхто не може до цих пір дати точну відповідь на це питання. Можливо, вони вели землеробство інтенсивним способом, тому вичавлювали з природи все, що вона могла їм дати. І йшли на нові неосвоєні землі, після того як переставали отримувати високі врожаї.

Цілком можливо, що з насиджених місць їх вигнав клімат, який став посушливим і не придатним для землеробства. Багато років трипільці підпорядковувалися фазам місяця, звикли до них і не врахували змін клімату. Вони продовжували висаджувати рослини, але через зміщення часу заморозків і посухи втрачали врожай. Крім того кожні 54 роки траплялося місячне затемнення. Чи не це було причиною ритуальних спалень трипільцями своїх поселень?
 
В кінці 19 століття біля українського села Більче-Золоте була виявлена дивна печера під назвою Вертеба. Наскельні зображення, глиняний посуд, печі, лежанки говорили про те, що тут десятиліттями жили стародавні трипільці. Тягнеться печера на багато кілометрів (вивчені тільки 8км). Можливо, розгадка зникнення трипільської цивілізації зберігається саме тут, глибоко під землею. І коли-небудь нам, нарешті, вдасться зрозуміти, чому наші предки пішли сюди. Можливо, під землею вони ховалися від настання часів варварства і нерівності (навали племен залізних сокир і хвилястих амфор), в яких ми змушені існувати сьогодні.

У будь-якому випадку, нам неодмінно потрібно вивчити те, що ми вже знайшли. Вчені вважають, що символи, малюнки, знаки на кераміці є зачатками писемності, першими ієрогліфами. Наше завдання – розгадати сенс послання, яке залишили нам предки. Може, тоді ми відмовимося від помилкових шляхів і фальшивих кумирів і зрозуміємо, навіщо ми тут і куди нам потрібно йти насправді.
 
Якщо ви помітили помилку чи неточність, виділіть фрагмент тексту та натисніть Ctrl+Enter.

 

Умови використання матеріалів сайту

Використання матеріалів можливе лише за умови активного гіперпосилання на UaModna ( див. Правила* ). Для генерації коду посилання натисніть на кнопку

Думки, позиції, уподобання та заклики, опубліковані на нашому сайті, є власністю авторів і можуть не співпадати з поглядами редакції uamodna.com

8 занедбаних місць на планеті, від яких стає моторошно
У світі багато занедбаних місць, і кожне з них має свою історію. Якісь місця вселяють страх, якісь – почуття захоплення. У статті ми зібрали для вас наймоторошніші місця на Землі, від яких перехоплює подих.
Читати більше
Хто вона: Найкрасивіша українка діаспори
Цього року участь в конкурсі краси Мiss Ukrainian Canada-2018 взяли понад 100 конкурсанток з усієї Канади. Уродженка з міста Дрогобич Львівської області, Юлія Щербан стала володаркою розкішної корони з тризубом.
Читати більше