Тепла казка від Наталі Волотовської

Яна вийшла з гуртожитку. Бажання залишатися і святкувати з сусідами незрозуміло чий день народження, лиш би наїстися – не для неї. Хотілося новорічної казки, Різдвяного дива, а воно вперто минало її стороною. "Зайду, мабуть, в "Криївку", хоч пам'ятки історії подивлюся" – вирішила про себе, коли ступила на блискучу від снігодощу бруківку площі Ринок.

Десь високо над головою полинули дзвони Ратуші.

"Бажаю, щоб в моєму житті почалася казка!" – вперто вирішила повторити своє звичне прохання Яна. Сьогодні – востаннє. Тієї ж миті з неба посипався густий лапатий сніг, наче хтось розпоров гігантську подушку. За кілька секунд на голові і плечах Яни утворився справжній пуховий платок, але від того було так радісно і незвично – адже вона завжди боялася застудитися! А сьогодні було байдуже.

Повна рішучості дівчина відмовилася від чарки з оковитою, яку традиційно пропонували відвідувачам "Криївки", заспокоївши "сторожів" життєствердним "Героям слава!" і за мить потрапила в потойбічний світ – або, принаймні, на кілька століть назад. Кам'яні стіни, довгі дерев'яні столи, металевий посуд і непевне освітлення дивували погляд, смачні пахощі лоскотали ніздрі, а веселий гамір довкола знімав напругу, що роками тиснула на плечі дівчини, яка мала безліч друзів. Але завжди почувалася самотнюю…



- Янааа, – дівчина почула позаду дівчачий знайомий голос, а обернувшись не повірила своїм очам – давня подруга, яка теж навчалася у Львові, сиділа у веселій компанії і закликала Яну приєднатися до гурту.
- Маринка!!!! Я… чесно сказати, я прийшла сюди…
- Та неважливо! Ми будемо раді, якщо ти з нами проведеш час і заспіваєш щось українське! У нас в гостях київський друг!

Карі очі. Широка щира усмішка і підтягнутий торс – це все, що встигла роздивитися, поки хвиля сором'язливості не накрила з головою. Натомість Андрій відразу ж зорієнтувався – налив у кумедний глиняний кухлик гарячого чаю – із всякого польового різнотрав'я… Мабуть, такі чаї часто пили партизани… Із тим напоєм змерзлі плечі огортав солодкий спокій, за спиною потихеньку розпрямлялися сріблясті крила…

Яна стиха заспівала "Ніч яка місячна, зоряна, ясная…". До неї приєдналася компанія за столом, а за кілька хвилин – і вся зала…

Та головне, що це був початок нової казки. Різдвяної.

А може й такої, що триває все життя…
Якщо ви помітили помилку чи неточність, виділіть фрагмент тексту та натисніть Ctrl+Enter.

 

Умови використання матеріалів сайту

Використання матеріалів можливе лише за умови активного гіперпосилання на UaModna ( див. Правила* ). Для генерації коду посилання натисніть на кнопку

Думки, позиції, уподобання та заклики, опубліковані на нашому сайті, є власністю авторів і можуть не співпадати з поглядами редакції uamodna.com

Чудернацькі професії Стародавнього Риму
Люди бувають вельми чудернацькими. Іноді взагалі не вкладається в голові те, що у світі існує стільки різних культур. З одного боку, агов, це ж нормально, так і має бути! А з іншого — дивина. Рим завжди захоплював своєю багатою історією, митцями й краєвидами. Та чи знали ви, якими нетиповими професіями послуговувалися мешканці Стародавнього Риму?
Читати більше
Олена Теліга: поетка, патріотка, модель
Ця жінка була унікальною: українкою по духу і за походженням, хоча і народилася в Російській імперії та спілкувалася довгий час російською. Вона знала, що таке багатство і не зламалася у бідності. Вона була однією з багатьох і єдиною у своєму роді.
Читати більше
15 місць на Землі, які виглядають, як пейзажі з інших планет
Наша планета – справжнє джерело сюрпризів. Ми думаємо, що знаємо про неї все, але часом нам зустрічаються такі місця, потрапляючи в які, складно повірити, що це та сама планета. Запрошуємо вас у подорож до різних куточків Землі, де все виглядає настільки незвично, що здається, ніби ми покинули межі нашого космічного дому.
Читати більше