Це мій останній лист-зізнання: поезія

Це мій останній лист зізнання.

Я присуд жду, немов юнак.

Давно загублене кохання –

Немов на небі Божий знак.

Я вас побачив в час урочий.

Співпали зорі у віках.

Мені не вдасться, мила, збочить.

Прославлю вас в своїх віршах.

Ви до поезії далекі.

Не прочитаєте ви їх.

Лиш журавлів сумний вже клекіт

Про наш вам нагадає гріх.

Анатолій ВЛАСЮК

2 липня 2018 року

Зображення - pinterest.com

[adSlot9]

Якщо ви помітили помилку чи неточність, виділіть фрагмент тексту та натисніть Ctrl+Enter.

 

Умови використання матеріалів сайту

Використання матеріалів можливе лише за умови активного гіперпосилання на UaModna ( див. Правила* ). Для генерації коду посилання натисніть на кнопку

Думки, позиції, уподобання та заклики, опубліковані на нашому сайті, є власністю авторів і можуть не співпадати з поглядами редакції uamodna.com