***
Це міг би бути я – лежати нерухомо.
І кров була б моя, і цей окоп навік.
Це міг би бути я – печаллю завтра вдома,
Та смерть прошепотіла – живи ще чоловік.
Це міг би бути я, й мої відкриті очі,
Дивилися б у безвість отак в нічній тиші.
Це міг би бути я, й чиясь долоня ночі,
Закрила б неохоче два дзеркала душі.
Це міг би бути я, за мною, сиротою,
Ні батько не журився б, ні мати ані дня,
Якби не ТИ в молитвах з святою теплотою
Про мене не благала, Дружинонько моя…
Якщо ви помітили помилку чи неточність, виділіть фрагмент тексту та натисніть Ctrl+Enter.
