буяння архетипу

Як уникнути міфотворення? 
Питання складне, але можна віднайти на нього відповідь. Міф торкається Архетипу- тому його важко уникнути в тотальному спекулятивному просторі... ми не знали би про той архетип не було б праць Карла Юнга. Просто Юнг систематизував, а систематизація - мати шкільного підручника. Є така теза, що підручники пишуться дегенератами. Немає нічого дивного, коли метою одних дегенератів є зрощення нових.
Царина психоаналітики не виправдала себе, як і релігія. Бо релігія є "єднанням розірваного", тобто просте єднання побутового із позастороннім... як описате те стороннє й енциклопедично теє кваліфікувати - для цього є окремі легіони запаморочених.
Тобто тут поле чорне й одним архетипом не прикриєш споконвічну інтерпретацію старого розуміння світопобудови...
Якщо б не було Гільгамеша чи Юнга, був би хтось інший, який би під градусом Святого Вина - творив би епохальну історію... тому і істина в вині, бо усі філософії певною мірою вигадали пасіонарії на підпитку, як і всі завойвники - підкорювали всесвіт на підпитку... переможець - завжди п'яний. П'яний божественним фіміамом....
Отже міф є базисом всесвіту і казати, що він помер - помилково, хоча і сміливо. Помер від того, що подумав, що помер- такий собі закон в стилі Лейбніца-Жижека.
Я от думаю, чому корова є святим символом.
Чому кінь є символом троянського вірусу і його так бояться.
Корова є святим символом. Тому що напевно це помітив Заратустра, а до нього жерці логоса й трісмегісти- вона ретельно пережовує і дає космічне молоко. Розумієте , на скільки важливо жувати... все треба жувати, тільки трактати Канта тягнуться, як гума..
А кінь - це приклад сили, величі та гармонії..... максимус максимуму... кінь це динаміка... кінь - несе завойвника в нову історичну парадигму. Це не архетипи, і архетипи одночасно... однозначно, філософія є п'янезним зляганням із невідомим... а текст є білизною.
І дивним є діалог Сократа з юнаком в праці Платона...де Сократ хоче тіла , а взамін дає мудрість. Гомосексуалізм. Як і уся Греція та Рим потонули в гомосексуалізмі... тому, що головним був диктат насилля. І римські легіонери гвалтували вагітних жінок, щоби плід був злішим та міцнішим... насилля й сила замінені Любов'ю Христа. Добре що він прийшов із Сирії , чи Палестини - ніхто цього не знає. Але добре, що жорстокий архетип розламано й створено гуманний. 
Буття є текстом , і праві усі постмодерністи від Дерріди до Гайдеггера, що буття є текстом і формує саме буття. Бо дивно, що самі евангелісти, які писали свої Евангелії - ніколи не були в Палестині. Це греки- евреї чи євреї-греки... але суть донесли, досить насилля, досить гомосексуалізму, досить культу, досить війн.
І що ми бачимо тепер - усе повертається. Питання чому? Буяння архетипу чи програма Структури.
Чи знову таємні жерці логосу із вином спотворюють світ деміургічно із богами та демонами в конвенції поганського та транцендентального????
Така вже абсурдність нашого буття.