11 червня 2020-го року
Бурислав Сервест
Таємниця правил
Практика 48

Свободу, про яку ми говорили в минулому матеріалі, зазвичай розуміють як розрив зв'язків - з усім світом або з якоюсь його частиною. Звільнення для нас як втеча з «в'язниці» - нам здається, що десь є «ворота», вийшовши за які ми відразу ж знаходимо свободу. Насправді ніяких «воріт» немає, вірніше за стінами в'язниці немає нічого, окрім нескінченної кількості інших «в'язниць» про які ми ще не знаємо. І коли ми робимо «втечу», то просто потрапляємо з однієї в'язниці в іншу в'язницю, як правило - з більш жорстким режимом

Є люди, для яких кожен наступний шлюб - це повторення помилок минулого шлюбу - повторення настільки точне, що це впадає в очі всім, навіть їм самим. Те ж саме і зі зміною місця роботи, кола спілкування, з реалізацією якихось проектів. Варто придивитися уважніше до себе і до інших, як стає очевидним, що ми майже приречені весь час наступати на одні й ті ж граблі. Прагнення до «свободи», яке є основою дій такого роду, завжди обертається ще більшим покріпаченням. І тільки тому, що ми не розуміємо однієї простої речі - «в'язниця» завжди всередині, а не зовні нас. Ми носимо її за собою з місця в місяць, як равлик свою хатку і тому всі спроби звільнення смішні і приречені на провал.

Насправді реальний світ - він же - світ магії та чаклунства - знаходиться навколо нас. Не треба шукати Шамбалу - навіть якщо хтось виведе нас в потрібну точку, ми там все одно нічого не побачимо. Усі «таємні стежки» проходять прямо через наші квартири - тут немає ніякого перебільшення, у мене була можливість переконатися в цьому на власному досвіді. Але щоб розгледіти їх, а вже тим більше вступити на них, треба стати вільною людиною. А це дуже складно - але тільки тому, що своє рабство ми приймаємо за суть свого «Я».

Подивіться, як люди відрізняють себе від інших людей - вони завжди використовують лінійку «правил» (зазвичай, це тривимірні штампи, які вклала в нашу ДНК 3D Матриця). Для них «індивідуальність» проявляється лише в умінні «слідувати правилам». А всі правила є загальними - якщо не для всього людства, то хоча б для певних груп людей. Тому проявити індивідуальність можна тільки одним способом - навчившись дотримуватися правил краще за інших людей. Наприклад, можна навчитися завжди говорити правду, ніколи нікуди не спізнюватися, бути чесним з партнерами - а оскільки такі якості рідкісні, їх завжди можна вважати індивідуальністю і пишатися цим. Зазвичай люди роблять простіше - вони продовжують брехати і обманювати, але приписують собі те, чим не володіють - чесність, порядність і так далі, а в цьому їм охоче допомагають друзі і знайомі, які знаходяться в такій же ситуації. Але суті справи це не міняє - для людини - «Я» - це перелік якихось правил, яким вона навчилася дотримуватися в більшій чи меншій мірі. А поки вона знаходиться в такому становищі, СВОБОДА для неї недоступна - вона в буквальному сенсі слова не існує для тієї структури, яку вона приймає за своє «Я».

Зрозуміло, можливий і інший варіант - є «бунтарі», які прагнуть порушити всі правила і всі заборони. Але їх «бунт» майже завжди перетворюється в свою протилежність - прагнення до СВОБОДИ підміняється «боротьбою» проти конкретних правил, від яких вони виявляються так само залежні, як і «добропорядні» громадяни. Це як в дитинстві - вперту дитину можна змусити зробити що завгодно, просто заборонити їй робити це. Ті ж механізми діють і в світі дорослих, тільки в більш складній завуальованій формі. Всі види «відхилень», починаючи від подружніх зрад і закінчуючи вбивствами, прекрасно вписуються в загальні правила світу, утворюючи кістяк безлічі візерунків, що керують нашим життям. Тут немає сенсу докладно розглядати енергетичні механізми того, що відбувається, але можна сказати, що «бунтарі» якраз і є джерелом енергії, що підтримує існування Правил.

Візьмемо хоча б один з найбільш поширених випадків «порушення правил» - подружню «зраду». У величезній більшості випадків вона має вимушений і майже «запрограмований» характер. У сформованих парах партнери увесь час виявляються звернені один до одного «одним боком», а кожен з них більше цієї половини. Все що їм хочеться - відновити свою цілісність, тобто знайти когось, хто міг би відтворити їхній інший бік. А для цього достатньо «душевно поговорити», доторкнутися до іншого на тому рівні, який виходить за рамки звичайних стосунків між людьми. Проблема в тому, що «зіткнення» на цьому рівні порушують всі правила нашого світу - якби ми навчилися спілкуватися вільно, тоді б змінився і увесь світ навколо нас.

Уявіть собі, що більше немає необхідності підбирати слова, а можна просто говорити про те, що ви думаєте. Про свої інтереси і свої слабкості - про все, без будь-якої внутрішньої цензури. Насправді це нескладно - особливо в стосунках з людиною, яка зацікавила нас. ІНТЕРЕС, що пробуджується до іншого, породжує Силу, яка здатна зруйнувати усі бар'єри, що розділяють нас. Але Сила ненавидить правила, тому її легко обманути - вона завжди прямує по тому руслу, що утворено заборонами, що її стримують. А оскільки основним тут є заборона на сексуальне зближення, то і весь характер відносин починає розвиватися саме в цей бік. Результат зазвичай виявляється розчаровує - секс у відомих формах дає не так багато, і майже завжди не дозволяє отримати те, чого ми хотіли. Не тому, що секс «поганий» - просто ми приймаємо один з безлічі «засобів» за кінцеву мету, досягнення якої робить подальший розвиток відносин безглуздим. А до розчарування додається почуття провини, необхідність «брехати» і інші речі, що ослабляють нас. В результаті ми утримуємося на тому рівні спілкування, який повністю занурює нас у світ ілюзій. Це і є справжнє Правило світу, а все, що пов'язано із забороною на «зраду» і з порушенням цієї заборони - всього лише пастки, які затуманюють нашу свідомість і не дозволяють нам побачити головне.

В цьому і є головний секрет - видимий нам бік Правил тільки приховує їх справжню суть (справжній бік). Тому «бунт» майже ніколи нічого не дає - ми боремося з вітряними млинами, які, крім усього іншого, існують тільки в нашій уяві. Справа в тому, що ми бачимо проблему не з того боку. Для нас СВОБОДА - це відсутність усіх ПРАВИЛ, можливість діяти на власний розсуд, так як нам хочеться. Є рівень, на якому це можливо, але він дуже далеко від людини. А в звичайних випадках ми маємо справу з різними групами Правил, одна з яких робить нас сильнішими, а інша - слабкішими.

Візьмемо хоча б уміння читати і писати. Сам факт володіння цією здатністю робить нас сильнішими - навчившись читати, ми отримуємо «доступ» до всього знання світу. І можемо НАПИСАТИ свої СЛОВА, кожне з яких може стати центром нового Всесвіту. Зрозуміло, це гіпотетична можливість, але все-таки вона є.

А тепер поспостерігайте, як люди використовують цю здатність. Для величезної більшості вміння читати - це щось на зразок слабкого наркотику (як кажуть, щоб «вбити час»). Варто їм залишитися наодинці з собою, як вони відразу ж шукають будь-який друкований текст, в який могла б втілитися їх свідомість. Книгу, газету, навіть вивіски і рекламні оголошення. Замість того, щоб використовувати вміння читати і писати для розвитку здатності мислити, вони використовують його для нейтралізації цієї здатності. Люди боятися думати тому, що перше питання, яке приходить в голову мислячій людині - це питання про те - «навіщо я живу?». А на це питання ні у кого немає відповіді.

Так відбувається і у всіх інших випадках. Ми повинні вміти «читати», тобто взаємодіяти з реальним світом, - процес, який в деяких випадках може зробити нас сильнішими. Але паралельно навчанню цьому вмінню, нас вчать і іншому - як використовувати набутий нами навик (чи навичку) для зміцнення Сил ілюзорного світу, а значить для того щоб зробити нас слабкіше нас самих. Простіше кажучи, в кожній дії, яку ми здійснюємо, є АЛГОРИТМ - знання «алфавіту» певного рівня, що дозволяє стикнутися з тими об'єктами, які на ньому існують. І є РИТУАЛ, проходження якого спрямовує нашу Силу в обхід нас, на зміцнення структур, що поневолюють нас.

Візьмемо стосунки дитини з батьками - це дійсно особливі відносини, що дозволяють доторкнутися до індивідуальності один одного. З боку здається, що спілкування на цьому рівні нітрохи не відрізняється від інших форм спілкування, але це не так. Під час внутрішньоутробного розвитку матір і дитина утворюють єдине ціле - загальне енергетичне кільце, яке об'єднує їх здатність сприймати світ. І цей зв'язок зберігається навіть після народження дитини, утворюючи те, що можна назвати телепатичним рівнем сприйняття.

Телепатія поширена набагато ширше, ніж прийнято думати. Будь-який акт РОЗУМІННЯ іншої людини - це якраз прояв «телепатичної» здібності. Ми можемо говорити годинами і залишатися розділеними невидимими бар'єрами, але іноді відбувається щось на зразок «спалаху», який дає нам відчуття дотику з іншою людиною, відчуття РОЗУМІННЯ - тобто можливості втілити в собі щось, що є в нашого партнера. Або втілити в ньому те, що є в нас.

В кожній людині тіло Альфа рівня - Картина Світу. Це об'єктивно існуюча енергетична структура, яка відображає всі об'єкти, з якими ми хоч раз взаємодіяли і нас самих - через взаємодію з цими об'єктами. У певному сенсі Картина світу - головне, що в нас є, а її СТАЛІСТЬ (НЕЗМІННІСТЬ) - умова нашого власного існування. Тому вона оточена бар'єром, крізь який звичайні слова просто не можуть пробитися - можна до нескінченності переконувати один одного, можна навіть погоджуватися з почутим, але на рівні Картини Світу зазвичай нічого не змінюється - кожен залишається при своїй думці. З цієї точки зору, РОЗУМІННЯ - це здатність безпосередньо проникати на цей рівень енергетичної структури. Тут зовсім інша енергетика - по суті «телепатична» здатність - основа всієї Магії нашого світу. Якби ми змогли розвинути її хоча б до видимих ​​меж, то змінилися не тільки наші стосунки з іншими людьми – змінився б увесь світ навколо нас. Він став би доступним для пізнання - тобто досить було б просто подивитися на будь-який об'єкт, що б ЗРОЗУМІТИ (побачити) всю структуру зв'язків, що з'єднують його з іншими об'єктами нашого світу. А використовуючи інший бік цієї ж здібності - вміння втілювати свої образи в Альфа тілі інших об'єктів, можна було б змінювати навколишній світ майже довільно.

Всі ці можливості у нас є, вірніше були, коли процес спілкування батьків і дитини відбувався переважно на цьому «телепатичному» рівні. Теоретично ця здатність могла б розвиватися - дитина і батьки завжди прагнуть до поглиблення розуміння, але тут вступають в дію інші механізми. Ритуальною стороною спілкування батьків і дитини є процес її (дитини) виховання. А суть цього процесу - заборонити дитині робити те, що колись ми робили самі. Насправді будь-який батько, який сварить дитину за якусь провину, може згадати безліч історій, коли він вів себе таким же чином. Більш того, нерідко подібні спогади йому приємні, тобто «батько» як би хвалить себе за те, за що лає дитину. Якби спілкування як і раніше відбувалося б на «резонансному» телепатичний рівні, то процес виховання був би неможливий - дитина без проблем змогла б відчути справжнє ставлення батьків до того, що відбувається, а в цих умовах «заборонити» їй зробити щось було б дуже важко. Єдиний вихід - розірвати «телепатичний» зв'язок, перевести спілкування на інший «формальний» рівень, на якому суперечливість і нещирість сказаного виявляється непомітною.

Механізм блокування - це почуття СОРОМУ, яке ми вчимося відчувати при зіткненні з рівнем Картини Світу. Оголеність, з якої спочатку асоціюється Сором - це просто знак відкритості і доступності, є умовою встановлення «резонансу», в тому числі - з самим собою. Для того, щоб змінити якісь її структури - використати свою «магічну» силу в своїх інтересах - потрібно «розкритися», а саме це відчуття «відкритості» викликає у нас Сором. Тому ми вчимося блокувати всі імпульси, які можуть привести до пробудження здатності встановлювати «резонанс» з людьми та іншими об'єктами нашого світу.

Але це тільки один бік проблеми. Насправді наша «магія» обертається проти нас. Сором - це відчуття суперечності природних бажань, що утворюють глибинний рівень нашої Картини світу, і тих Правил, яким ми підкоряємося і намагаємося підпорядкувати своїх дітей. Енергія, що виділяється при зіткненні цих елементів, саме і використовується для «матеріалізації» правили і включення їх в Картину світу. А це означає, що наша Сила, яка пов'язана зі знанням алгоритму впливу на рівень Картини світу, обертається проти нас і використовується для формування на ньому структур, що протистоять нам - ритуалів, які підкоряють нас зовнішньому світу - той самий механізм про який ми говорили.

Цей механізм - з'єднання алгоритмів з ритуалом і звернення їх проти нас - діє на всіх рівнях. Але починати краще з самого початку - з Дельта-рівня, відомим нам проявом якого є рухи нашого тіла. 

Техніка

Сама здатність рухатися - це знання певних алгоритмів, які, з одного боку, обмежують свободу рухів тіла, а з іншого - дозволяють керувати цими рухами. Наприклад, немовля в певному сенсі набагато вільніше, ніж доросла людина, воно може рухати руками і ногами довільно, вірніше - дозволяти їм рухатися в будь-якому напрямку. Але немовля «безпорадне», воно не може підпорядкувати собі рухи тіла, тобто не може використовувати їх для того, щоб свідомо впливати на зовнішній світ - хоча б для того, щоби просто переміщатися по ньому. А рухи дорослої людини втілюють в себе знання Правил, що обмежує їх свободу, але дозволяє в якійсь мірі підпорядкувати собі своє тіло.

Проблема в тому, що ми не розуміємо суть процесів, що відбуваються на цьому рівні. Ситуація тут взагалі парадоксальна - з одного боку ми знаємо, що будь-який рух пов'язаний з витратами енергії, наприклад, якщо змусити нас йти без зупинки, то рано чи пізно ми «виб'ємося з сил». Але з іншого боку стан спокою для людини майже нестерпний - позбавлення можливості рухатися вільно є одним із найефективніших покарань. Починаючи зі «стояння в кутку» і закінчуючи всілякими формами «позбавлення волі». У нас є щось, що ЗМУШУЄ нас рухатися і це «щось» настільки потужне, що ми не в силах протистояти йому - спробуйте просидіти нерухомо хоча б півгодини і ви зрозумієте, про що я говорю.

З точки зору енергетики все дуже просто. Є нижня (перша) чакра - Муладхара, яка і визначає всі процеси взаємодії зі світом на цьому рівні. Вона розділена на два центри, один з яких забезпечує стійкість фізичної форми тіла і, теоретично - дозволяє нам змінювати її, як і форму оточуючих нас об'єктів. А другий центр містить особливий вид енергії, що дозволяє нам створювати в просторі «світлові лінії», тобто виписувати свій власний Візерунок або змінювати інші Візерунки. Надлишок енергії, що скупчується в цьому центрі, і породжує всередині нас «рухове занепокоєння». Простір навколо нас заповнений безліччю енергетичних структур, які резонують з цим центром, змушуючи нас рухатися у відповідності зі своїми лініями, наповнюючи їх своєю енергією. Такий звичайний механізм взаємодії зі світом на цьому рівні.

СЕКРЕТ в тому, що цей механізм може бути змінений. Є можливість не віддавати свою енергію зовні, а навпаки - безпосередньо отримувати її з простору. А коли кількість цієї енергії - Сили Світла - перевищить певний рівень, вона зможе кристалізуватися всередині нас, вивільняючи нас з під влади Візерунків, і повертаючи нам здатність довільно управляти ними. Починаючи від здатності керувати переміщеннями конкретної людини або групи людей і закінчуючи можливістю визначати рух найскладніших Візерунків, що утворюють енергетичне тіло людства.

Сама техніка проста - ми віддаємо енергію коли рухаємося відповідно до ліній Візерунків, а отримуємо її тоді, коли зберігаємо нерухомість в потоці цих ліній. Але для цього потрібна певна умова - правильна поза, що дозволяє нам увійти в резонанс з будь-якої енергетичною структурою. Саме тут і починаються проблеми.

Ми вже говорили про те, що всі ПОЗИ, які ми вчимося приймати, потворні. Тут справа не в естетиці - ці пози порушують енергетичну форму нашого тіла так, щоб звести до мінімуму можливість взаємодії з енергетикою простору. Тобто коли ми нерухомі, коли у нас є шанс отримати енергію ззовні, ми блокуємо канали, що з'єднують нас з «лініями світу», відновлюючи зв'язок тільки тоді, коли починаємо рухатися.

Механізм блокування простий - органами сприйняття і дії на цьому рівні є ноги, вірніше канали, що проходять через них. Але варто «замкнути» ці канали, наприклад - покласти ногу на ногу, як взаємодія повністю переривається, а енергія починає циркулювати всередині нашого тіла. Саме тому така поза - зі схрещеними ногами - здається нам найбільш зручною і ми намагаємося взяти її за кожної нагоди.

Перше що потрібно зробити - навчитися сидіти або лежати вільно, з розведеними ногами. Утворений ними кут є механізмом налаштування на певну структуру - в деяких випадках ноги потрібно розвести максимально широко, в деяких - досить невеликого простору між ними, але цей навик виробляється з часом. Поки ж головне - зробити таку позу звичної і зручної. Це обов'язкова умова - поки нам доводитися робити над собою «зусилля», канали залишаються блокованими, вірніше - ми більше втрачаємо енергії, ніж отримуємо її ззовні. Але через цей етап потрібно пройти - і через кілька днів такий стан ніг буде відчуватися нами як природний, а ситуація зі схрещеними ногами - як вимушене і неприємне. Виникнення такого відчуття і означає відновлення здатності отримувати енергію ззовні.

Наступний етап - навчитися відчувати енергетику взаємодії зі світом. Будь-яка Сила стає нашою тільки тоді, коли ми можемо відчути її рух, переконайтеся в «реальності», що відбувається. А для цього потрібно локалізувати енергію, надходить в нас, направити її в певне русло. Тут ключову роль відіграє спосіб з'єднання пальців рук.

В принципі, оптимальне положення - випрямлені і розведені руки, повернені долонями вгору. В цьому випадку, енергія, яка надходить зверху і знизу з'єднується в центрі нашого тіла. Але для того, щоб відчути енергетичні потоки, треба сфокусувати їх, а це нескладно зробити, просто поєднуючи пальці правильним чином.

У звичайних умовах з'єднання рук означає з'єднання всіх пальців одночасно - при цьому енергія розсіюється всередині нашого тіла, а її рух стає невідчутним. Насправді всередині нижньої частини нашого тіла є кілька основних «орбіт», за якими може циркулювати енергія, що надходить. Напрямок енергії по кожній орбіті з часом призводить до пробудження пов'язаних з нею Сил. Але це завдання наступних рівнів - поки досить переконатися в реальності енергетичних потоків і замкнути їх в правильну структуру.

Техніка (виконання)

Виберіть місце, яке вам подобається. Якщо можливості вибору місця обмежені, то можна використовувати те, що ви вважаєте своїм - зазвичай ми вибираємо найбільш комфортне місце з точки зору енергетичних структур простору. Розведіть ноги в сторони - так широко, щоб їх положення було незвичним, але не незручним. Руки покладіть на коліна, розгорнувши їх долонями вгору і збережіть цю позу впродовж не менше 15 - 20 хвилин.

Потім розгорніть руки долонями вниз і з'єднайте великі пальці рук - ви відчуєте, «замикання» каналів у верхній частині живота, і циркуляцію енергії по «орбіті», що проходить трохи нижче сонячного сплетіння.

Потім розімкніть великі пальці, і з'єднайте вказівні пальці - потік енергії попрямує по орбіті, що проходить трохи вище пупка.

Виконайте те ж саме з усіма іншими пальцями аж до мізинців, з'єднання яких дозволяє направити енергію в самий низ живота. Ваше завдання при цьому - чітко відчути рух енергії по кожній «орбіті».

Останнє, що потрібно зробити - з'єднати великий палець однієї руки з мізинцем іншої руки. Прислухайтеся до відчуттів, які при цьому виникають в животі. Спочатку вони будуть невизначеними, але потім потік енергії почне ущільнюватися, утворюючи вісімку, яка з'єднує нижню і верхню частину живота з пупкової областю. Формування цієї вісімки і означає відновлення здатності отримувати енергію з просторових структур.

Достатньо робити це хоча б півгодини щодня, щоб відчути, як збільшується ваша Сила.

А головним результатом стане стан «внутрішньої свободи», яке завжди супроводжується відчуттям «керованості світу». Не варто прагнути використовувати цю техніку для вирішення якихось конкретних завдань - нехай тим, що відбувається, керує ваша індивідуальність - так ви набагато швидше досягнете того, що вам насправді потрібно.

Бажаю вам успіхів!

www.youtube.com

Канал Piligrim