І в кожному з нас своє божевілля,
Свій власний кінець і свій власний початок.
Ми у фіналі, неначе на старті,
Грали у піжмурки і заблукали.
Довгі дороги, мости уже спалені,
Зорі у задумі з темного марева.
Світ, до кінця нам не розгаданий,
Зводить із розуму вітер примарою.
Птахом у небо і закружляли
Танці, що рухом по колу.
Хто Ми? Чи ми відгадали?
Послані дияволом чи може Богом?
І в божевіллі чи з божевілля
Переступаємо ці тонкі грані.
Ми заблукали чи все ж ми дістались
Місця, яке так довго шукали?
09.06.2017
Якщо ви помітили помилку чи неточність, виділіть фрагмент тексту та натисніть Ctrl+Enter.
